Чесно сказати у шалене кохання з першого погляду не повірила. Хоч особисто й ще не була знайома з майбутнім зятем, але він мені вже не подобався. Вирішила перевірити якого він поля ягода

Я можу назвати себе досить успішною та заможною жінкою. Все, що маю на цей момент – це суто моя заслуга. Не буду розповідати вам про миттєвий приголомшливий успіх, бо до висот я йшла дуже довго та важко. Мабуть, варто почати з самого початку.

Закінчувалася я факультет журналістики, коли нас відправили на практику. Мама допомогла влаштуватися у місцеве видавництво. Я захоплено спостерігала за процесом народження книги й була в захваті. Це саме те, з чим я хотіла пов’язати своє життя.  Начальник часто залишав мене після роботи, що виконати додаткові завдання. Спершу я вважала, що це все заради того аби покращити мої робочі навички та уміння. Наївна. Коли начальник зізнався, що я йому подобаюся, зрозуміла заради чого все було. Не знаю, як так сталося, що я відповіла взаємністю.

Ми мали близькість всього один раз. Я вже мала повертатися на навчання, коли дізналася, що вагітна. Повідомила новину майбутньому татусеві, а він мені: «Нічого не знаю. Я взагалі одружений й вже виховую двох дітей» Оце так відкриття!

Що робити? Звісно, зі сльозами на очах пішла до батьків й про все розповіла. Правда, про батька дитина не сказала ні слова. Добре, що вони мене підтримала й обіцяли допомогти з малюком. Тож після випускного на мене чекала не захоплива робота, а пелюшки.

Народилася дівчинка, Катруся. Коли донечці виповнилося три роки, я відправила її до дитячого садочку, а сама повернулася в те саме видавництво. Ні працювати я там не хотіла, натомість мала особисто розмову з начальником. Він так зблід, коли побачив мене на порозі свого кабінету. Мабуть, подумав, що прийшла вибивати аліменти. Мені ж потрібно було видати свою книгу. Моє дітище я писала ще зі студентських років й під час декрету зуміла закінчити книгу. Він трохи попручався, але коли я пригрозила розповісти всім про те, що сталося й зробити йому дурну славу – погодився.

Книга мала шалений успіх й принесла мені не тільки визнання, а й гроші. Я зуміла купити квартиру й ми з донечкою переїхали жити в столицю. Через певний час вдалося влаштуватися у видавництво. Я працювала заради того, щоб дочка мала все необхідне, але й писати не закидала. Коли випадала така нагода, сідала до свого чергового творіння.

Найпершим моїм читачем була Катя. Вона чесно відгукувалася про деякі епізоди та персонажів, допомагала покращити сюжет й навіть виправляла деякі мої помилки. Дочка пішла по маминих стежках й також пов’язала своє життя з видавництвом. Я була рада, що матиму спадкоємицю своєї творчості. Єдине за що хвилювалася, щоб Катя не повторила моєї долі.

Та знаєте, як воно буває, те чого ми найбільше боїмося трапляється з нами найчастіше. Якось Катя прийшла додому в піднесеному настрої. Її очі буквально світилися від щастя. «Мамо, я виходжу заміж». Це було якесь божевілля, бо зі своїм хлопцем вона зустрічалася лише два тижні й тут він робить пропозицію.

Чесно сказати у шалене кохання з першого погляду не повірила. Хоч особисто й ще не була знайома з майбутнім зятем, але він мені вже не подобався. Вирішила перевірити якого він поля ягода. Дочку привітала й удала, що дуже рада, тож попросила запросити Кирила до нас на вечерю. Приготувала страви, накрила на стіл, з відкритими обіймами зустріла зятя. Під час ввечері розпитувала його про професію, батьків, житло. Він нічого не відповідав конкретно. Постійно якісь загальні фрази. Моє занепокоєння зростало. Я удала, що мені телефонують.

-Перепрошую, потрібно відповісти! – вийшла в іншу кімнату поговорити.

До гостя й дочки повернулася вся в сльозах.

-Мамо, що сталося? – стурбована запитала Катя.

-Доню, моя остання книга провалилася. Критики атакують, ніхто її не купує. Я винна дуже велику суму видавництву.

-Не плач, матусю, ми щось придумаємо.

Кирило розгубився й не знав, що робити. Вигадав якусь невідкладну справу й залишив нас з Катею наодинці аби ми мали змогу все вирішити. Того вечора ми бачили його востаннє. Як я й передбачала, хлопець просто хотів нажитися на Каті, коли зрозумів, що вона з багатої сім’ї. Дочка спершу на мене сердилася, але з часом зрозуміла й навіть подякувала. Тепер вона обережніше ставиться до знайомства з чоловіками, а я спокійна за неї.

Оцініть статтю
Дюшес
Чесно сказати у шалене кохання з першого погляду не повірила. Хоч особисто й ще не була знайома з майбутнім зятем, але він мені вже не подобався. Вирішила перевірити якого він поля ягода
Дюшес
Privacy Overview

This website uses cookies so that we can provide you with the best user experience possible. Cookie information is stored in your browser and performs functions such as recognising you when you return to our website and helping our team to understand which sections of the website you find most interesting and useful.