Чого двері не відчиняєш? Не хочу! І не відкрию. Гості мають повідомляти про візити, а ще не порпатися в моїх шафах і холодильнику. Як це не відкриєш? Це ж моя мати! Вона прийшла до мене! Ну то й зустрічай її! Але не в моїй хаті.
А от Олеся краще знаходила спільну мову з моєю мамою.
Знаєш, якщо я зараз почну розповідати, чим мій колишній був кращий за тебе, нам обом буде соромно.
Хоча про себе не впевнена, різко перебила Марічка, витираючи кухонний стіл. Якщо вам було так добре з Олесею, то чого ж ти з нею розлучився?
Володько ображено відвернувся, похмуро дивлячись у вікно.
Ну, ти ж знаєш ту історію
Знаю. Тож не розповідай мені про свою Олесеньку, різко відповіла Марічка. Інакше я стану твоєю наступною колишньою.
Вона справді була готова піти на крайні заходи.
З Володьком вона познайомилася майже рік тому в компанії друзів. Вона навіть знала ту саму Олесю, хоч і не близько. Та саме Олеся привела його тоді з собою. А потім через кілька місяців зникла з усіх радарів.
Володько колись, пяний, розповів, що розійшовся з нею, спіймавши на зраді. Навіть просльозився.
Тоді Марічку це зворушило: чоловік, який не боїться сліз, який так щиро переживає за кохання. Щось у ній клацнуло захотілося втішити, пригорнути.
Пізніше вона зрозуміла, що це був материнський інстинкт, а не жіночий інтерес. Але тоді цього вистачило, щоб між ними спалахнули стосунки.
Споча́тку все було чудово. Він зустрічав її після роботи, підвозив додому, щодня сла́в солодкі повідомлення й питав, чи вдяглася вона тепло. Марічка відчувала себе оповитою турботою.
Перший тривожний дзвіночок пролунав, коли їй написала сама Олеся.
Привіт. Чула, що ти з Володьком. Це, звісно, не моя справа, але будь з ним обережніша. Він у нерозлучному дуеті з мамою.
Марічка взяла на замітку, але подумала дрібниці. Кохання й не таке подолає. Адже якщо в нього не склалося з одною жінкою, це не означає, що й з іншою буде так само.
Дякую за підказку, але ми самі розберемося, відповіла вона.
Не хотіла заглиблюватися в цю тему. Здавалося, буде якось нечесно перед Володьком.
А от він про її комфорт не хвилювався зовсім.
Коли його мати, Надія Степанівна, вперше прийшла до них без попередження, Марічка сприйняла це спокійно.
Може, вони просто не розуміють, як це незручно. Напевно, Надія Степанівна хвилюється за сина й хоче побачити, з ким він живе.
Марічка відправила Володька зустрічати матір, швиденько одяглася, зібрала волосся у неохайний хвіст і, ще сонна, з темними зна́ками під очима, вийшла знайомитися з майбутньою свекрухою. А та вже розглядала вміст комода у вітальні.
Ого, все навперебій, з улесливою усмішкою промовила Надія Степанівна. Потім дивитиметься шкарпетки не в парі. Марічко, давай поснідаємо, а потім я покажу, як правильно складати речі, щоб не мялися.
Замість «здрастуйте». Марічка завмерла. Відомощо чужа жінка так вільно копалась у її білизні у її ж домі! Але грубити на початку стосунків не хотілося, тому вона мовчки стиснула зуби.
Ой, дитинко, у тебе й очі набрякли! співчутливо додала Надія Степанівна. Треба огіркові маски. А краще нирки перевірити. Ось у моєї подруги
Марічка крізь силу посміхалася, кивала, вдаючи, що їй цікаво слухати про хвороби незнайомих людей. А саме мріяла повернутися до ліжка адже була лише восьма ранку. Вихідний, вона спеціально лягла пізніше, щоб виспатися.
Не вийшло.
Візит Надії Степанівни затягнувся аж до вечора. Марічка вислухала тонну порад: як правильно поливати квіти, мити ванну й натирати ложки. Навіть трішки попрактикувалась. Відчувала себе вичавленим лимоном. А Володько за весь цей час жодного разу не вступився.
Слухай, твоя мама завжди така енергійна? обережно спитала вона ввечері.
Вона любила родину, але деяка дистанція не завадила б.
Ну так. А що? Вона просто хоче спілкуватися, знизав плечима Володько. Раніше ми з Олесею жили в неї, було весело. А тепер їй самотньо.
Сподіваюся, втрьох ми жити не будемо зітхнула Марічка.
А чому? Ти проти моєї мами? зірвався він. З Олесею вони дружили, усе було чудово.
Марічка промовчала. Олеся була на вісім років молодшою й завжди вміла підлаштуватися. Звісно, вони «дружили».
Напевно, вона знала всіх подруг свекрухи на імя, вміла ідеально прасувати пост
