Вікторія одягала сина Олежку в дитячий садок. Сьогодні вперше ночували на найманій квартирі. Чоловік Богдан виставив їх зі своєї квартири. Туди він приведе нову обраницю.
Щоб швидше знайти собі житло, Вікторія просила подруг дізнатися, де можна знайти таке. Виявилося є квартира в сусідньому під’їзді. Дівчина і тому була рада. Не ночувати ж їм із сином на вокзалі.
Коли розпаковувала речі, виявилося, що гаманець і телефон залишилися в його квартирі. Вікторія пішла забрати свої речі, тим паче що ключі в неї були. На її подив замки були замінені, на дзвінок двері Богдан не відкривав. В розпачі пішла назад. Вона розуміла, що сьогодні на роботу прийдеться іти пішки. Тому в садочок із сином поспішали.
По дорозі зупинилося авто, з якого на Вікторію дивився її начальник. Він запропонував підвести їх. Дівчина відразу погодилася. Якщо випав шанс під’їхати, то чому і ні. Коли Андрій Іванович запитав, чому сьогодні пішки, у Вікторії з очей полилися сльози. Вона розповіла все, що сталося з нею за останні декілька днів. Начальник вислухав, ніяк не коментуючи.
В кінці робочого дня Вікторію викликали в бухгалтерію. Головний бухгалтер невдоволено дивилася на неї, але говорила рівним голосом. Виявляється начальник виписав премію Вікторії, і розпорядився, щоб кошти виплатили терміново сьогодні. Розмір премії вразив дівчину, але вона промовчала. Увечері, коли виходили з роботи, побачила Андрія Івановича. Вікторія знову розплакалася у нього на очах і щиро подякувала за підтримку.
