Наша компанія з чотирьох подруг склалась за доволі дивних обставин. Ми четверо приїхали в пологовий: я Аліна, Ліна і Софія. Якщо інші подруги дружать зі школи, з садочку може навіть, або ж з університету, то ми саме з пологового будинку почали нашу дружбу.
Нас тоді помістили в одну палату, адже перейми в нас почались також одночасно. Ми там роззнайомились, почали гарно спілкуватися та потоваришували. А згодом, в процесі розмови, виявилось, що ми всі живимо в одному житловому комплексу. Тож в подальшому ми завжди разом гуляли з колясками.
В нас були дружні хороші відносини. Знаєте, коли можна просто зібратись разом, відпочити, обговорити свої мамські будні та проблеми за горнятком гарячої кави, чи ароматного чаю.
Хтось з нас змогли на родити ще по дитині, а хтось ні. Ось і в Ліни народилась донька, через три роки після першого сина. З часом діти попідростали та ми всі вийшли на роботу. Чого ж в декреті сидіти? Але Ліні чоловік не давав працювати.
Мовляв хай сидить вдома, нащо працювати, якщо він гарно заробляє. Ми вже тоді насторожилися, але поки нічого такого не казали. Згодом ми помітили, що Ліна весь час відмовляється зустрічатись з нами ввечері, коли ми збираємось після роботи, а от вдень завжди може вийти та посидіти з нами десь в кафе.
Ми довго випитували в подруги в чому ж причина і таки отримали відповіді:
1) чоловік вдень на роботі і його не має вдома, тому нема контролю і Ліна може вийти спокійно з нами погуляти;
2) чоловік Ліни вважає, що не має вона ввечері десь тинятись та ще й на ті розваги та кафе гроші витрачати;
3) інші чоловіки не мають дивитись на Ліну, тому вона взагалі має вдягатись закрито та так, щоб нічого лишнього не було видно;
4) вечір жінка має проводити з чоловіком та дітьми за фільмом чи серіалом, а ще б пекла його улюблений яблучний пиріг, то б ціни їй не було.
Ми одразу сказали Ліні, що це не нормально і це дикість. Зараз вона все смиренно виконує, але як тільки щось, то може в майбутньому отримувати не обійми й поцілунки, а ст _усани. Мовляв це аб’юз в чистому його вигляді.
Але Ліна не послухала нас і сказала, що це їхнє життя з чоловіком і вона кохає його таким, який він є. Тому нам туди лізти не варто.
Ми хотіли допомогти, бо ж таке відношення до жінки не є нормальним, проте якщо Ліна так не хоче чути правду, тоді ми тут вже не зарадимо…
