Мене звати Катя і я потрапила у величезну халепу! Я жила з сестрою Іванною вдвох у квартирі, яку заповів нам батько. На превеликий жаль він покинув цей світ, бо розбився в літаку, коли летів на ділову зустріч в Маямі з України. Ми отримали у спадок як і очікували величезну квартиру, в якій народились, виросли й жили разом з батьком. Це простора 3-кімнатна квартира поруч з метро й центром столиці. Самі розумієте, що коштує вона чимало.
Після смерті батька, ми почали жити вдвох у цій квартирі. Раніше ще після школи ми жили в орендованих квартирах, які нам знімав батько, щоб не заважати його особистому життю. Він чоловік одинокий, бо матір померла ще коли народжувала мене й ми її майже не пам’ятаємо, тому ніколи не ревнували батька до інших жінок.
Не встигли ми прожити й року разом у квартирі, як Іванна знайшла собі нареченого. Вона дуже мене вмовляла, аби я дозволила їм жити разом у цій квартирі. Спочатку я скаржилась, бо за прикладом батька, не розуміла, чому чоловік має переїжджати до дружини, а не навпаки. Але погодилась. Кімнат було достатньо й ми всі почали жити разом в одній квартирі.
І ось нещодавно вони заявили, що вагітні! І тут прийшов час поговорити про комфорт для всієї родини, бо мені не дуже хочеться чути дитячого плачу у квартирі. Це їхня сім’я і їхня дитина. Ці турботи в мої 20 мені ще рано! Спочатку сестра хотіла мене вмовити продати квартиру й за ці кошти купити 2-3 квартири в інших районах й жити окремо, але звісно я відмовила, бо звикла жити в центрі й з комфортом. Тим паче моя робота на фірмі поруч.
Але вчора в хід нашої суперечки увірвався і її чоловік Антон. Сказав, щоб я ще до пологів забрала свої речі й переїхала до свого хлопця. Так — у мене є хлопець! Але на відміну від цього Антона, він досить заможний й перспективний, однак через це я не збираюсь просто віддавати їм таке шикарну квартиру, бо мене й так є кому забезпечувати. Це квартира була й мого батька також і я маю законне право тут жити! І відтоді зі мною не говорять. Чесно кажучи, ці обставини мене гнітять, але якщо з’їду, то вони взагалі подумають, що квартира лише їхня й забудуть, що я теж хазяйка цієї квартири! Що мені робити?
