Ця історія варта того, аби її читали. Тому до вашої уваги коротка, але цікава розповідь:
Василь все життя важко і наполегливо працював. Тож праця отримала заслужену нагороду: високе фінансове становище. Можливо, стільки багатства й не було б, якби не скупість чоловіка. Всі в селищі знали, що він економить і відкладає кожну гривню.
Одного разу Вася підійшов до дружини і заявив, що бажає, аби на тому світі його гроші були з ним. Таким чином всі відкладені кошти мали опинитися в тpуні поруч із його тілом.
З того часу кожен день чоловік нагадував про цю вказівку. Допоки його життя не обірвалося.
В день похорону Олена страждала за великою втратою. Зійшлося багато людей. Всі в чорному оточили труну, над якою плакала жінка.
Скоро всі присутні попрощалися і чоловіки почали опускати кришку, та Олена махнула руки, ніби показуючи, аби вони зупинилися. За хвилину в труні опинилася якась коробочка, що перемотана тканиною. Ніхто з гостей не міг зрозуміти, що там таке важливе.
Люди розійшлися. Олена постояла ще трохи, а потім пішла в напрямку дому. Супроводжувала її близька подруга. І після довгого мовчання та все ж наважилася запитати:
– Ти мені скажи по правді: ти ж не поклала в ту коробку справжні заощадження Василя? Ти ж не скажеш мені, що ти настільки dурненька?
– Ні. Ти помиляєшся. Я пообіцяла йому, а обіцянки я звикла виконувати. Якщо на те його воля, то нехай буде так. Всі гроші що відклав Василь знаходяться у тій коробочці.
– Це ж дуже багато грошей. Я не розумію, для чого було старатися, працювати, економити, щоб просто закопати величезні статки в землю, а залишитися ні з чим.
– А от я так і зробила. Звернулась до банку, перевела на свій рахунок ті гроші і взяла виписку. Оту виписку я й помістила в коробку. Тож виходить, що бажання виконане. Гроші з ним і я не залишилася без гривні в кишені.
Ось такою хитрістю скористалася Олена. А ви б додумалися до такого?
