Я не розумію, що робиться з сучасними дітьми та молоддю. В наш час ми жили по-іншому. Не було усіх цих новомодних гаджетів та соціальних мереж. Щоб з кимось зустрітися ми йшли в гості, щоб поговорити – писали листи. А зараз смс-ки, чати й інше. Всього й не назвеш.
Дочку я старалася з дитинства виховувати як годиться. Ну так, щоб і людиною була хорошою й нас з батьком не ганьбила. Ми приділяли їй достатньо уваги й купували усе, що потрібно. Словом, дитина не була обділена ні в любові, ні у фінансах.
Ми ніколи не контролювали Іванну. Повністю довіряли їй та старалися не обмежувати. Дочка спілкувалася з ким хотіла, часто залишалася ночувати у подруг, ходила у нічні клуби. Ми навіть гроші їй на це давали. От тепер думаю, може ми просто її розпестили.
Іванна навчається на другому курсі на менеджера. Навчається – це голосно сказано, радше ми з чоловіком платимо кожного місяця, щоб її не вигнали. Пари прогулює, до екзаменів не готується. Деякі викладачі жодного разу її не бачили.
Дочка почала нас обманювати. Казала, що проводить час з подругами, а насправді була в іншому місці – ми все перевіряли. У її кімнаті я знайшла дорогі речі та коштовні прикраси. Ми точно такого їй не купували. Я завжди поважала її особистий простір й не втручалася в особисте, але цього разу все по-іншому.
Поки донька була на парах взяла її ноутбук. Пароль підібрала швидко. Передивилася фото й відео – нічого кримінального не знайшла. Потім знайшла листування. Ось тут і зрозуміла, що зовсім не знаю своєї дитини. Іванна спілкувалася з набагато старшим чоловіком. При цьому листування не можна було назвати дружнім. Про відверті фото я взагалі мовчу. Ну тепер зрозуміло звідки усі ті речі.
Ввечері не могла дочекатися, коли моя непутяща дочка прийде додому. Іванна все зрозуміла, коли побачила мене та свій ноутбук. Почала кричати, що ми втручаємося у її особисте життя. Що вона вже доросла й має право на стосунки. Під час конфлікту вона випалила, що має коханця й скоро до нього переїде.
Чоловік не витримав й викрикнув: «Ну якщо ти така доросла, то збирай свої речі й вимітайся з батьківського дому! Якщо маєш право на особисте життя, то й маєш знати, як заробляються гроші!»
Іванна пішла з дому. Я дуже хвилююся за неї, чоловік теж місяця собі не знаходить. Він хотів просто налякати її та врозумити. Де її шукати не знаємо.
