З Денисом у нас були чисто ділові стосунки. Партнери по бізнесу, ми ніколи не розглядали один одного як чоловік і жінка. Денис був амбітним та підприємливим, я мала відмінну пам’ять та раціональний розум. Разом ми вирішили відкрити власну справу.
Скажу відверто це було далеко не просто. Не все вийшло одразу, але разом ми впоралися. Проводячи багато часу наодинці, між мною та Денисом проскочила іскра. Через деякий час почуття посилилося й ми почали зустрічатися.
Через рік одружилися й почали жити разом. Зовсім скоро я дізналася, що вагітна, а через 9 місяців народила хлопчика. Увесь цей час чоловік вів бізнес самостійно і я бачила, що йому потрібна допомога. Порадившись, ми вирішили, що потрібно знайти йому помічницю, поки я доглядатиму дитину.
З кількох кандидатів мені сподобалася молода енергійна дівчина. Вона щойно закінчила навчання, мала успішні результати та відмінну характеристику. З нашої розмови було видно, що Юлія розумна та здібна.
З початку нового тижня вона приступила до роботи. Ніяких зауважень до неї не було, з роботою Юлія справлялася на відмінно, чоловік теж її вихваляв. Не довго тривав мій спокій. З часом стала помічати, що чоловік затримується на роботі й дуже часто передзвонюється з Юлею. Одного разу підслухала їхню розмову й зрозуміла, що у них роман.
Чоловік не заперечував, але одразу став каятися та просити пробачення. Юлю він звільнив одразу ж, а мене вмовив дати йому ще один шанс. Можливо я вчинила неправильно й переступила через жіночу гордість, але пробачила Денису. Дитина повинна рости у повноцінній родині та мати батька. Всі ми можемо помилитися. Будь-хто заслуговує на другий шанс, але не третій.
