Як тільки я вийшла заміж – одразу стала робити все, щоб бути зразковою, ідеальною дружиною. Тому я працювала та старалась тримати ідеальну атмосферу та чистоту вдома, завжди готувати найсмачніші в світі страви та часто балувати себе та чоловіка різними смаколиками: рулетами, пиріжками, печивом, пирогами.
Все було добре, а потім я завагітніла та вийшла в декрет. Народила нашу прекрасну донечку Орисю. Все було деякий час ще більш менш добре, але потім грошей стало не вистачати, адже в чоловіка стали сильно затримувати зарплату, а тому я віддала Орисю до садочку, коли тій виповнилось два рочки та пішла на роботу адміністратором в салон краси на пів ставки.
Домовилась із напарницею, що я буду працювати зранку, а вона ввечері. Нам все одно дали на власний розсуд вирішувати як будемо працювати, а так як такий варіант нас обох більше ніж влаштовував(вона студентка), вирішили, що так і будемо працювати.
Якось я прийшла додому, (чоловік тоді деякий час не працював). Не мала сил, був дуже напружений день, багато клієнтів та й ще до того декілька дуже конфліктних відвідувачів трапилось. Та й, якщо бути відвертою, я дуже втомилась: робота, дуже активна дитина та ще й повно хатніх справ. Тому коли я того дня прийшла з роботи, то просто лягла на диван поруч з чоловіком.
Він був не сильно вдоволений моїми діями, адже вечерю на сьогодні не приготовано. На його невдоволення я сказала, що я працюю, виховую нашу з ним дитину і пораюсь по дому. Якщо вже він трохи без роботи та сидить вдома, то хоча б приготувати вечерю можна, не велика біда.
Зрештою ми обговорили це запитання, вирішили, що поки я працюю він все таки візьме поки на себе частину догляду за Орисею та хатні справи, а пізніше, коли знайде роботу, то розділимо обов’язки порівну. А ще вибачився, що так по-дурному розлютився. Сказав, що не зі зла, а тому що на нервах, що немає роботи і все звалилось лише на мене. Тепер буде злість в хороше русло спрямовувати.
А я рада, що в мене такий прекрасний чоловік та такі прекрасні відносини з партнером.
