Ця історія сталася рік тому зі мною саме перед Новим роком. Я любила це свято. Завжди готувала ще з самого ранку святкові страви. Чоловік прикрашав з дочкою ялинку.
Я готувала зазвичай різні салати, пекла новорічний пиріг, запікала гуску, яку з села мені завжди передавала матір.
При таких клопотах звісно, що до вечора я була вже добряче втомленою. Часом ледь трималася на ногах. Однак не захотіла відступати від традиції святкування Нового року з усіма атрибутами.
У поспіху вловила, що забула купити серветки для сервування столу. Попросила чоловіка, щоб вийшов у найближчий магазин і купив.
Він знехотя одягнувся і вийшов. Минула година, а Дмитро не повертався. Я зателефонувала. Однак він не відповідав. Я, звісно, розхвилювалася, де ж це він дівся.
Минуло ще дві години, а Дмитро як у воду канув. Його телефон вже був за зоною досяжності. Можливо, розрядився.
Я обдзвонила всіх знайомих, і ніхто не бачив Дмитра. Звернулася в поліцію. Мені було вже не до святкування. Не пам’ятаю, коли я ще так нервувала.
Чоловік з’явився додому аж за місяць. Відмовчувався на питання, де пропав. Хоч я вже знала, що з ним трапилося в цю ніч. Розповіла дочка, якій таємницю розкрив однокласник.
А було все так. На вулиці чоловік зустрівся з давньою знайомою, яка запросила його до себе на святкування. Дмитро повівся, вважав. Що зайде на кілька хвилин і повернеться додому.
Однак ця жінка виявилася справжньою бестією. Устигла його припросити ще хвилинку побути, он і кава вже запарилася, і коньячку підлила ледь не по вінця.
Дмитро незчувся, як нализався до зюзіків, і на власний сором заснув у цієї пані. А вона, кобіта, була моторна. Рада була старатися. Отож пригорнула сердешного Дмитра до своїх грудей і вони так разом проспали аж до ранку.
Коли Дмитро зранку очуняв, то зрозумів у що вляпався. Йому було соромно тепер додому повертатися. Так кочував у тої дами майже місяць. Аж поки вона не почала на нього свої права пред’являти. Лишень тоді чоловік очухався і, як побитий, приплентався додому.
