У Дмитра є великий будинок, який він збудував, ще коли збирався одружуватися з Надією. Тоді він мріяв про велику сім’ю. Тому поспішав побудувати будинок до весілля, щоб дружина мала змогу розставити все так, як бажає.
Після одруження пройшло п’ять років, але діток у Дмитра і Надії так і не було. Дружина пройшла всі обстеження, але лікарі в один голос сказали, що з нею все добре. Надія просила чоловіка також обстежитися, Дмитро твердив, що в нього все гаразд.Дружина умовила чоловіка, і одного дня вони поїхали до клініки. Яке ж було його здивування, що він не може мати дітей. Надія покинула Дмитра. Сказала, що хоче повноцінну сім’ю. Після того чоловік жив один. Знаючи свою проблему, не захотів більше мати стосунків.
Минули роки, незабаром пенсія. Чоловік почав хворіти, доглянути нікому. Є в нього рідна сестра, але завжди заклопотана. Ось і цього разу, зателефонував, що потрапив у лікарню. Але в Оксани багато справ, маленькі онуки, тому не може приглянути за братом. Валентина Петрівна, немолода медсестра, помітила, що чоловік завжди зажурений. Його не приходять відвідувати. Одного вечора, коли вона була на зміні, розговорилися. Чоловік повідав, що живе один, що сестра не може прийти до нього і принести необхідні речі.
Валентина Петрівна розповіла про себе. Живе з сином, виховувала одна. Тяжко прийшлося, але здолала всі перепони нелегкого життя. Наразі Олег закінчив інститут, влаштувався на роботу. Жінка сподівається, що з грошима стане легше. Він у мене молодець, розповідає, коли вчився, підробляв, щоб мені легше було.
Невимушене спілкування переросло в щось більше. Коли Дмитра виписали з лікарні, він увечері прийшов до Валентини Петрівни додому з букетом червоних троянд. Запропонував жити разом в його будинку. Олегу залишить квартиру. Хлопець молодий, час думати про сім’ю. Жінка погодилася, адже життя таке швидкоминуче, а щастя хочеться.
Зажили вдвох. Дмитро аж помолодів на десять років. Енергії прибавилося. Будував плани. Коли виповнилося шістдесят років, запросив сестру з сім’єю на ювілей. Заодно і познайомляться. Тим паче, що подали заяву в РАЦС. На дні народженні Оксана помітила як у будинку все змінилося. Видно що жіночі руки є. Але тривога не покидала, що задумав брат?
Від тих пір сестра стала частим гостем в їхньому будинку. Дмитро сам дивувався, де ж вона знаходить стільки часу приходити до них.
Відповідь на те питання прийшла скоро. Одного разу Оксана завела мову, про будинок. Річ у тім, що вони планують купити дітям окрему квартиру. Але коштів не вистачає багато. Тому вона вирішила, що Дмитро свій будинок виставить на продажу, йому купити однокімнатну квартиру, решта грошей піде на купівлю квартири її дітям.
– А в мене сім’я, ти не помітила? Запитав брат.
– Валентина з сином доглядали мене в лікарні, тобі часу не було провідати, наразі бігаєш кожен день і час знайшла. Продовжив Дмитро.
– І взагалі, говорить, заповіт склав на користь Олега, так що тобі тут робити немає що, Оксано.
Сестра сварилася довго, вона не могла зрозуміти, чому брат так вчинив. Адже вона завжди знала, що рано чи пізно будинок буде належати їй. А Дмитро нарешті заспокоївся. В нього є сім’я, дружина, яка кохає і поважає його. На душі так легко.
