Алла прожила у шлюбі вісім років. За всі ці роки вона жодного разу не засумнівалася у своєму виборі. Андрій був хорошим чоловіком й гарним батьком. Він турбувався про свою родину й забезпечував її матеріально, тож вони ні в чому не мали потреби.
Наближалася річниця їхнього весілля. Дружина купила для чоловіка кейс про який той давно мріяв й не могла дочекатися, щоб побачити що ж Андрій обрав для неї. Дітей вона відправила до бабусі, а сама почала готуватися. Приготувала смачну вечерю, купила гарну спідню білизну, одягла улюблену сукню коханого й запакувала свій подарунок.
Андрій попередив, що запізниться, якась термінова нарада на роботі. Вона чекала на нього чотири години. Годинники пробив одинадцяту годину ночі. Телефон Андрія був поза зоною досяжності. Не в її правилах було докучати чоловікові, але раптом щось сталося.
Алла зателефонувала партнерові Андрія. Дмитро підняв слухавку й сонним голосом запитав, що сталося. Жінка запитала його про нараду й почула страшну правду: ніякої наради не було, а Андрій взяв відгул на сьогодні ще зранку. Вибачившись, вона поклала слухавку й зрозуміла, що весь її шлюб ні що інше, як ілюзія.
Він повернувся додому о четвертій годині ранку. Тихо прокрадаючись по квартирі, одразу пішов у ванну прийняти душ. Коли виходив з кімнати аж жахнувся. У вітальні за столом сиділа Алла, яка буквально вбивала його своїм поглядом. Чоловік поглянув на стіл, на вбрання дружини й аж тоді згадав, що пропустив їхню річницю. Брехати не було сенсу, Алла не дурна, вона вже все зрозуміла. Він зізнався, що має коханку.
Розлучилися вони швидко. Квартира належала Аллі, на дітей тато не претендував, тож через два місяці подружжя розпалося. Жінка намагалася бути сильною заради дітей. Плакала тільки вночі, коли ніхто не міг почути її страждання. Рідним та друзям відверто брехала, що в порядку й не потребує допомоги. Про Андрія вона не чула три роки, поки він знову не повернувся в її життя.
Прийшов він не сам, а з немовлям. Алла впустила його до квартири лише через дитину. Він розповів, що коханка покинула їх із сином, оскільки не готова бути дружиною й брати на себе відповідальність за дитину. Йому нікуди більше йти й він благає Аллу про допомогу.
Першим бажанням жінки було послати під три чорти цього підлого зрадника, але дитина ж ні в чому не винна. Вона дозволила Андрію залишитися до тих пір поки він не знайде квартиру й не переїде. З сином Алла допомагала й придбала все необхідне. Рідні діти Алли не заперечували.
Андрій був безмірно вдячний колишній дружині й тільки тепер розумів, яким же був дурнем. Шкода, що назад нічого не повернеш.
