Мій чоловік – це моя шкільна любов. Я бігала за ним і таки досягла своєї мети. Володя старший від мене на три роки і коли в нього був випускний – той запропонував мені зустрічатись. При всіх. Я була найщасливіша дівчина в цьому світі, адже кохала його всім своїм серцем.
Наші відносини були дуже стрімкими. Все так динамічно розвивалось, що ось мені вже двадцять років, я завагітніла від Володі і ми йдемо розписуватись. До весілля, під час нього та після в мене було відчуття, що він взагалі не в захваті від цього всього дійства.
Та й взагалі на нього в цьому запитанні сильно тиснули, адже в його віці більшість однолітків з нашого містечка вже мали сім’ї та дітей, а в нього ще не було. Він не хотів одружуватись, а тим більше не хотів дітей. Володя був молодим і амбітним, але ніяк не сім’янином.
Саме тому, напевно, він одного дня зник, коли я була на шостому місяці вагітності. Я не могла до нього додзвонитись, не могла знайти його. Страшно хвилювалась, страшно переживала і плакала. А потім отримала смс-ку від Володі, в якій він написав, що більше не кохає мене та йде до іншої, кращої жінки.
А потім виявилось, що про те, що Володя виїхав з містечка знають всі, крім мене. Я була розбита та покинута. Мене при надії кинув чоловік. І знали б ви, скільки чуток поганих поповзло… Але чомусь саме про мене, хоча підло вчинив саме Володя. Як завжди, у всьому винна дружина.
Ми розвелись із Володею заочно, а я народила та залишилась сама. Всі «друзі» та «подруги», різко кудись зникли. Лише батьки мене підтримали. Вони допомогли мені виростити сина, допомогли поставити на ноги.
Пройшло з тих пір десять років. Данилко вже великий хлопчик, для якого я роблю все, що в моїх силах. Я відкрила невеликий, але прибутковий бізнес та тепер забезпечую найкраще навчання, найкращі гуртки та іграшки. Даю йому все, щоб він не відчував нестачі батька в сім’ї.
А тут Володя в місто повернувся. І знайомі кажуть, що хоче мене побачити. Мене це дуже обурило. Але ще більше вразило те, що він разом з тією жінкою, до якої пішов покинувши мене вагітну, приїхав. Вирішив рідну місцину показати і з батьками познайомити. А ще з сином… Мовляв допомагав весь час сину, але не міг побачитись, через роботу.
Допомагав? Володя ні копійки не дав на дитину! Він йому навіть не батько! Він відмовився від Данилка, мовляв не його син, а тепер хоче познайомитись? Я нізащо не дам йому такої можливості. Крапка.
