Ми з моїм чоловіком Станіславом прожили разом понад десять років. Ми дуже хотіли дитину. Обидва багато років лікувалися, проходили різні обстеження. І ось нарешті настала довгоочікувана вагітність. Чоловік плакав від щастя.
Всю вагітність він так зворушливо піклувався про мене. Коли народилася наша дочка, ми були шалено щасливі. Поки я була в пологовому будинку, чоловік просто скупив весь дитячий магазин. А коли нашої малій виповнилося три роки, Валера мені якось увечері заявив:
Аня, я втомився від тебе, від такого життя. Мені треба пожити окремо, треба розібратися в собі. Мені стало нудно і нецікаво з тобою.
Чоловік зібрав свої речі і пішов. Навіть не залишив мені грошей. Добре хоч квартира була моя і ми з донькою не опинилися на вулиці. Коли народилася Катерина, чоловік наполіг на тому, щоб я звільнилася з роботи, сиділа вдома і виховувала доньку. Стас добре заробляв, і ми могли собі це дозволити. Він ніколи навіть не питав, куди я витрачаю ті гроші, які він мені давав.
Він точно знайшов собі молоду коханку! Всі чоловіки – зрадники! – впевнено заявила мені моя подруга Леся.
Мені треба було на щось жити, треба було годувати дочку. Ось я і вирішила подати на аліменти і попутно ще й шукала собі роботу. Тільки ось Катя ніяк не могла влаштуватися в дитячий садок: там були черги на кілька років вперед. Мені погодилася допомогти моя мама:
Будеш привозити Катрусю до мене. Мені, звичайно ж, буде нелегко. Але нічого, впораюся. Тільки ти мені грошей давай на продукти для дочки. Мені ж її чимось годувати треба. А пенсія у мене сама знаєш – дуже маленька.
Я зайняла грошей у своїх подруг на перший час. І почала посилено шукати собі роботу. Мені пощастило: на моїй колишній роботі одна співробітниця йшла в декрет, і начальник погодився взяти мене на її місце.
Станіслав за цей час жодного разу не подзвонив і не запитав як у нас справи, як ми живемо, чи є у нас гроші на їжу та комунальні послуги. А потім я побачила його в кафе з молодою, дуже красивою блондинкою. Я їх сфотографувала і спокійно пішла.
Моє життя сталj налагоджуватися. Я раптом зрозуміла, що без Стаса мені навіть краще. Стало менше домашньої роботи, я рідше прибирала: адже ніхто не розкидав речі і не смітив в квартирі. Я стала набагато менше проводити часу на кухні: мені не треба було готувати стільки їжі. Я могла більше часу приділяти собі і дочці.
Я раптом зрозуміла, що стаю зовсім іншою. Я зробила собі коротку стрижку, про яку давно мріяла. Але не робила, тому що чоловік був проти. Я з першої ж зарплати оновила собі гардероб: я купила собі красиві сукні і брючні костюми. І навіть переклеїла шпалери по всій квартирі.
Купила ті шпалери, які мені дуже подобалися.
Так минув рік. Я подала на розлучення. Чоловік за цей рік навіть жодного разу не подзвонив.
А за тиждень до суду він прийшов до мене з букетом квітів.
Привіт, рідна. Я розібрався в собі. Я хочу жити з тобою і Катькою. О, а навіщо ти обрізала волосся? Тобі зовсім не йде ця коротка стрижка! А що це за жахливі шпалери всюди поклеєні? Який несмак!
Навіщо ти це зробила? – заявив мені чоловік.
Мені подобається моя стрижка і мені дуже подобаються ці шпалери! Я рада, що ти нарешті розібрався в собі. Що, вигнала тебе твоя молода коханка? Набрид ти їй? Ось і вирішив до мене з дочкою повернутися. А що ж ти за рік навіть не поцікавився: як ми живемо? Що, був дуже зайнятий? А я весь цей рік займалася тим, що думала з ким мені залишити мою дочку, поки я на роботі заробляю гроші, щоб мені було, за що купувати їжу і одяг для моєї дочки. А де весь цей час був ти? Розбирався в собі? Багато ж тобі на це часу знадобилося! Так ось: я не хочу, щоб ти повертався. Я теж в собі розібралася і зрозуміла: мені без тебе жити набагато краще.
Станіслав закотив мені скандал. Він говорив, що я егоїстка, яка абсолютно не думає про дочку.
Ще він кричав, що я нікому не потрібна: що я вже стара і у мене є дитина. А я йому відповіла, що я потрібна сама собі і це для мене тепер найголовніше.
Чоловіка я виставила за двері. Шлях в минуле був закритий. Ми будемо розводитися, і я буду жити так, як вважаю за потрібне.
Я точно знаю: в відносинах не може бути перерв, якщо ці відносини справжні.
