Одного разу хлопчики школярі гралися недалеко біля річки. Зима наступила швидко випав перший сніг. Вдарив мороз. Вода попід берегом взялася кригою. Хлопчики не підходили близько до берега, хоч і було таке бажання. Вони знають як небезпечно підходити до нього. Тому гралися неподалік. Біля берега стояв чоловік. Він дивився на річку, красивий краєвид. Сьогодні особливо морозно. Ще декілька таких морозних днів, і річка вкриється кригою повністю.
Чоловік повернувся, хотів піти додому, але послизнувся і поплив до води. Крига під ним тріснула, і він занурився в воду. Діти бачили як чоловік падав, з криками побігли по домівках. Один Максим стояв як заворожений, дивився на чоловіка. Той кричав про допомогу. Хлопчик отямився, роздивився. Поруч росте невелике деревце. Воно тонке, але триматися за нього можна. Він наступив на стовбур і поволі ступав далі, тим більше схиляючи дерево до води.
Чоловік зрозумів, що надумав Максим, тому намагався дотягнутися до гілки. Нарешті вдалося. Чоловік тримався. Хлопчик повільно зліз назад, пообіцяв, що скоро повернеться з допомогою і хотів бігти додому по тата. Коли повернувся, побачив, що люди вже поспішають на допомогу. То хлопчики, які гралися тут сповістили про чоловіка. Що впав у річку. Загальними зусиллями його витягли з води.
Максиму дякували за героїзм, що не розгубився і при цьому врятував чоловіка. Про хлопця писали в місцевій газеті.
