В сім’ї, де надто довго не має дітей, свої порядки. Дружина всю увагу приділяє чоловікові. Вона приготує, попрасує, наведе порядок у квартирі, і чоловік навіть не задумується, коли вона все робить. Сприймається такий спосіб життя, як належне. Світ крутиться тільки навколо нього.
Так було і в сім’ї Петра і Дарини. Діток бог дав, коли вони прожили разом сім років. І дійсно, що божий дар, тому що вагітна Дарина була двійнятами. Подружжя спочатку зраділи, що буде в них повноцінна сім’я, з дитячим щебетом. Але потім, всі речі, підгузки, пелюшки, костюмчики, все у два рази більше потрібно. Та все одно це щастя помножене на два. Майже весь час Дарина провела в лікарні, тому, що тяжко вагітність проходила.
Нарешті народились малята, хлопчик і дівчинка, і через деякий час Петро привіз додому дружину з дітками. Він так чекав її додому, адже вже скільки місяців доводилось чоловікові самому готувати вечерю, прасувати сорочки. У квартирі прибрати допомогла його мама перед приїздом Дарини з дітками. Петро нарешті полегшено зітхнув, знову дружина буде все йому робити, а він нарешті відпочине.
Але не подумав чоловік про те, що маленькі дітки вимагають багато уваги, а ще двоє. Дітки були різні по характеру, дівчинка спокійна, а хлопчик, навпаки, вередував, погано спав уночі. Петрові таке життя не сподобалось. Адже дружина зовсім не звертає на нього уваги, діти ночами не дають спати, та ще Дарина постійно вимагає допомоги, тому, що їй важко, і жде вечора, щоб Петро допоміг погуляти з малятами, увечері покласти спати діток.
Чоловік також докоряв Дарині, що вона зовсім не звертає на нього уваги, у квартирі не прибрано, гора немитого посуду. А допомогти — то це не про нього. Адже раніше справлялася, а тепер тільки докоряє йому. І так щодня, несила Дарині самій вести господарство, і виховувати діток. Знесилена безсонними ночами, іноді засинала, коли дітки затихнуть, тут же на дивані. Мама Дарини живе в іншому місті, тому приїжджала тільки один раз, і то ненадовго, з роботи відпустили тільки на тиждень. Свекруха живе рядом, але помочі від неї не діждешся, приходить тільки вказувати, що не так, та все за Петра незадоволена, що мало Дарина звертає уваги на нього.
Час ішов, сварки не припинялися, здавалося, що кінця – краю не буде такому життю. Дарина на себе не схожа, так тяжко їй було. Одного разу, прийшовши з роботи, Петро заявив, що піде жити до своєї мами, не може більше находитись із такою недоглянутою жінкою. Такі слова так вразили Дарину, що вона мовчки вказала йому на двері. Пройшов майже місяць, але Петро не повертався, і Дарина мовчала, не телефонувала. За місяць її життя змінилося, вона стала спокійна, навчилась жити сама, діточки, немов відчуваючи мамин спокій, не вередували, ночами спали. Непомітно для себе Дарина розквітла, зробила модну зачіску, більше уваги приділяла собі, ніж тоді, коли жила з Петром. Інколи запитує сама себе, чи правильно поступила, що не трималася за такого чоловіка?
