Більшість жінок, коли дізнаються про зраду своїх чоловіків, не знаходять нічого кращого, як влаштувати скандал та подати на розлучення. Вони за лічені секунди руйнують те, що будувалося роками й залишаються стояти з гордо піднятою головою. Проте, якщо ту голову трішки опустити, то можна побачити, що квартира порожня, поруч немає коханого, а майбутнє здається похмурим та приреченим.
Можливо я не належу до більшості жінок, можливо після прочитання цієї історії ви вирішите, що у мені немає ні каплі гордості, проте я зробила так, як вважала за потрібне й ні про що не шкодую.
З Юрком ми були одружені 23 роки. Наші діти уже дорослі й живуть окремо. Життя спокійно пливло за течією. Кожен день не особливо вирізнявся з-поміж інших. Одне й те ж саме: робота, дім, на вихідних хатні справи. Інколи ми з Юрою виходили в люди, зустрічалися з друзями, ходили на дні народження до рідних та знайомих або ж влаштовували романтичний вечір на двох (не буде обманювати, таке траплялося лише на нашу річницю)
Особисто я любила цю буденність та постійність. Мені подобається готувати щось смачненьке, я стараюся все ставити на свої місця, отримую естетичне задоволення від гарно складених речей та випрасуваної постільної білизни. Мій чоловік має інші захоплення. Він любить фотографувати. Тож зазвичай більшість часу Юрко проводить поза межами дому. І нас обох це влаштовувало, принаймні я так думала.
Присутність між нами когось стороннього я відчула одразу. Юра не вміє обманювати та приховувати свої почуття. Коли він відмовлявся від подвійної порції смаженої картопельки, не просив додати йому ополоник борщу й став байдужий то запеченої курки я зрозуміла, що щось не так. Чоловік записався до спортзалу, схуд, підтягнувся, парфумився й стежив за взуттям та зовнішнім виглядом. Як ви самі зрозуміли, здогадатися не важко – у Юрка коханка.
Хто ця особа я дізналася дуже швидко. Молода та свіжа секретарка чоловіка Рита. Струнке тіло без розтяжок та целюліту, гарне блискуче волосся, гладенька шкіра й чарівна посмішка. Ясна річ, що Юрко не пропустив цю спідницю повз. Я ж вирішила не втручатися, нехай потішиться, відчує себе знову молодим. Тож коли Юра повідомив про термінове місячне відрядження, я майстерно удала розчарування та сум, але звісно ж відпустила, навіть валізу допомогла спакувати.
«Ти геть дурна! Невже не розумієш, що він поїхав з нею й коли повернеться подасть на розлучення?» – ось це говорила мені моя найкраща подруга, коли я розповіла про інтрижку чоловіка, а я лише посміхалася й відповідала: «Коли він повернеться, то буде носити мене на руках». Ну що ж прогнози моєї подруги не здійснилися. Після повернення додому, Рита звільнилася, а Юрко згадав про існування своєї дружини. Я отримувала квіти без приводу, подарунки без будь-якої значущої дати, компліменти просто так й щотижневі походи до ресторану. У ліжко ми лягаємо разом й більше не повертаємося один до одного спиною.
Думаю, що чоловік все ж відчуває певні докори сумління й намагається сам для себе спокутувати свою провину. Тому мені й перепадає багато його любові та уваги. Я й не проти.
Але чому ж він не пішов до коханки? Думаю це питання вас цікавить. Все дуже просто, Рита молода та запальна. Дівчина хоче розважатися, зависати до світанку в барі, танцювати до останнього, сміятися на весь голос, кокетувати з іншими хлопцями й просто розважатися. А що ж Юрко? Він застарий для таких речей. Переживши своєрідну кризу середнього віку, думаю чоловік усвідомив, що краще тиха гавань біля дружини, ніж бурхливий шторм поруч із коханкою.
Чи змогли б ви пробачити чоловікові зраду й продовжувати жити з ним так, ніби нічого й не сталося? Хочеться дізнатися вашу думку.
