З дня мого розлучення минуло вже декілька років, та я все одно не перестаю думати про свого колишнього чоловіка. Так, Роман зрадив мені, але до цього дня я відчуваю в цьому і свою вину. Багато хто не зрозуміє мене, та я нічого не можу з собою зробити. Відразу після зради ми розійшлися, але до цього дня я не можу відпустити ситуацію.
З Тарасом ми познайомилися ще за часів навчання в університеті. Багато ми пережили разом, адже траплялося всякого. Бували часи безробіття, безгрошів’я. Але згодом все налагодилося. І в чоловіка, і в мене з’явилась чудова робота з великими перспективами. З часом ми навіть змогли назбирати грошей на власну квартиру.
А згодом Тарас зрадив мені з моєю подругою Оксаною. Вона була нашою колишньою одногрупницею. І якось так складалось, що вона була завжди на крок попереду мене. І в навчанні, і в роботі все складалося якнайкраще. Тож між нами завжди була якась прихована конкуренція.
В цій всій ситуації радує хоча б те, що ми не встигли народити діток. Не хотіла б я бачити страждання дітей через неповну сім’ю. І я повністю бачу тут свою вину. Потрібно було якось запобігти цій ситуації і зберегти сім’ю.
Мама з татом намагаються підтримувати мене і постійно переконують, що я взагалі ні в чому не винна. Інколи я погоджуюсь, а інколи знову заганяю себе в рамки. Особливо, коли залишаєшся на самоті, обдумуєш всі події і можливі варіанти ходу подій.
Зрозуміло, що з Оксаною ми теж припинили спілкування. Та вона неодноразово намагалась поновити контакти. Мені навіть не до кінця зрозуміло, навіщо їй це. Якось ми зустрілися в супермаркеті. Як же хотілося уникнути цієї зустрічі. Та й злість в мені рвалась назовні. Добре, що я вчасно усвідомила: скандали – зайва трата енергії, все одно вже нічого не змінити.
Після розлучення Тараса я так і не бачила. Спільні знайомі говорили, що він переїхав за кордон. Але ніхто точно не був у цьому впевнений. Деякі говорили, що у нього вже нова сім’я. Та я навіть рада, що хоча б у нього все налагоджується.
Адже свій шанс бути щасливою я втратила. Насправді мені б дуже хотілося колись ще побачити Тараса. І ні, не для вияснення стосунків. Просто поспілкуватися, можливо, згадати якісь приємні моменти із минулого. Напевно, це б допомогло мені перестати корити себе за розпад нашого шлюбу.
