Вони разом прожили чотири роки. Одразу Юрій і Галина не планували народжувати дітей. Після трьох років спільного життя все-таки наважилися.
Галина завагітніла одразу, але сам процес протікав дуже складно. Їй доводилося кілька разів лягати на збереження в лікарню. І ось настав час пологів.
Хлопчик народився з певними відхиленнями від норми. Лікарі запевняли, що такі хвороби лікуються. Треба трохи терпіння і наполегливості.
Галина готова була прийняти все, що відвела їй доля. А от її чоловік, коли почув про те, що дитина народилася нездоровою, одразу сказав, що не збирається витрачати гроші на лікарів. Сказав дружині відмовитися від дитини.
Жінка не могла зробити такого кроку. Але й не хотіла розлучатися з Юрієм, якого любила, незважаючи на його егоїзм. Переконати його в тому, що дитину кидати не можна, також не могла.
Юрій наполягав будь-яким чином позбутися хворого сина. Жінка опинилася між двома вогнями. При думці, що треба віддати дитину в притулок, у неї розривалося серце. Також не могла розлучитися з чоловіком. Він, хоч і егоїст, але на сьогодні її опора. Бо не має в Галини наразі власного помешкання і роботи. За декретні гроші не проживеш разом з немовлятком.
І сердешна жінка впросила своїх батьків піклуватися її сином, а вона, за можливістю, буде до них приїжджати і допомагатиме матеріально. Батьки погодилися, бо розуміли її біль. Хоч мама застерегла Галину, що чоловік, який кинув власну хвору дитину, може кинути і її, коли з нею раптом станеться нещастя. Що ж це за людина така? Навіть тварина не кидає власних хворих немовлят.
Її чоловік був самолюбом і настільки черствим, що зумів для всіх знайомих розповісти історію народження дитини з летальним кінцем. Близькі йому співчували. А він приймав співчуття з похиленою головою.
Галина відмовчувалася. Вона була надто слабкою, щоб захистити себе і відстояти хворе дитя, яке мало право бути поряд з мамою. Яке народилося чомусь таким саме в їхній сім’ї. Можливо, це і було випробуванням їхньої людяності і милосердя? Вони, на жаль, не зуміли достойно пройти через це випробування. Не зуміли засвідчити світу справжню любов до ближнього.
Звісно, після такої історії Галина не могла відчувати повноту щастя. Частина її серця тепер була разом з маленьким синочком Дарієм.
