Я з чоловіком тривалий час не мали дітей. Наші молитви і бажання були лиш про одне, щоб у нас появилося маленьке дитинча. Мені часом навіть снилися рученята, що тягнуться до мене. Але збігав час, а наші бажання були лиш мрією.
Куди лиш ми не ходили з тим питанням. Оббігали всіх місцевих лікарів. Зналися зі всіма професорами-генікологами, але результату від того не було ніякого. Усі лиш розводили руками, бо ніяк не могли встановити причини безпліддя.
Я вже зневірилася, що зможу народити дитину. Поїхали з чоловіком трохи відпочивати. І саме на морі сталося диво – врешті я завагітніла.
Вагітність протікала нормально. І ось я народила. Це був хлопчик. Що мене вразило – хлопчик був мулатом. Я почала натякати лікарям, що тут вкралася якась помилка. Може, дитину переплутали або що. Однак лікарі спростовували моє недовір’я – цього дня народжувала лишень я. Але чому дитина смуглява?
Мене виписали додому. Я боялася реакції чоловіка. Як він сприйме таке смугляве немовля. Ми ж обоє блондини. Чоловік мовчав три дні. Потім все-таки тонко натякнув мені на таку неув’язку. Я також почувала себе некомфортно. Думала, як тепер пояснити рідним, чому в мене народилася дитина з такою шкірою. Уся «тінь» тепер лягатиме на мене.
Врешті я не витримала і вирішила зробити аналіз ДНК, який усе-таки підтвердив, що у сина лишень наша кров.
За тиждень до нас у гості завітала свекруха і, коли побачила малого, то аж в долоні сплеснула – це ж викопаний Джордж.
Я з чоловіком лишень переглянулася, бо не могла второпати, що вона має на увазі.
А свекруха аж тепер розкрилася нам, що в молодості вона вибирала між двома чоловіками. Один з них був метис Джордж, в якого вона була закохана. Тепер вона знає, хто справжній батько її сина.
Я зітхнула з полегшенням – загадка темної шкіри сина розгадана. Слава Богу, що все так щасливо закінчилося і в мене нема непорозумінь з чоловіком та його родиною.
