В юності у мене відбою від дівчат не було. Я був симпатичним хлопцем, веселої вдачі та приємної зовнішності. Не те щоб навмисне, але жінок у моєму житті було багато. З кимось я зустрічався, з кимось просто розважався, а хтось не затримувався біля мене й на пару годин. Скільки б їх у мене не було, але однієї єдиної все-таки не зустрів.
Поки мої товариші та друзі одружувалися один за одним, створювали сім’ї та народжували дітей – я пізнавав світ та себе. Весь свій вільний час приділяв улюбленому заняттю – боулінгу. Решту часу працював. Я був зацикленим на кар’єрі та фінансовій успішності.
У свої 39 років мав чимало. Просто трикімнатна квартира у центрі міста, автомобіль, а от нещодавно задумався над купівлею заміського будинку. Можливо це вік дається в знаки, абощо, та тепер мені хочеться тиші та спокою. Вийти вранці на терасу, випити ароматної кави та помилуватися квітучим садом.
Разом з цим у моє життя прийшло ще одне бажання – одружитися. Думаю пожив для себе вдосталь, тож тепер варто подумати про родину. Жінок довкола мене крутилося чимало, одна красивіша другої, але я чітко розумів, що ці дівчата бачать не мене, а мої гроші. Тому собі в дружини хотів знайти жіночку мого ж віку, плюс мінус. Так щоб і приготувати, і прибрати могла. Та й співрозмовником цікавим була.
Поки я розмірковував над своїм майбутнім, доля уже робила мені подарунок. Одного вечора під час гри у боулінг я випадково зустрів Тамару. Дівчина одразу мені сподобалася, але я посоромився підійти до неї. Вперше у своєму житті я не зміг завести знайомство із симпатичною дівчиною.
Після того, як я її побачив не міг думати ні про що інше. На роботі став розсіяним, вдома до чого б не брався – все падало з рук. Не знаю, що це зі мною робиться, можливо я закохався. Терпіти більше не було сил, тому я знову відправився у те місце, де вперше її зустрів.
Тамара буда на тому ж місці, ніби нікуди й не відходила. Зібравши всю свою волю в кулак, підійшов і познайомився. Той вечір ми провели разом, а через два тижні я усвідомив, що хочу прожити з цієї жінкою все своє життя.
Ми швидко одружилися й уже після весілля почали жити разом. Аналізуючи тепер свої дії розумію, що це була моя перша велика помилка: не перевірити людину з якою збираюся провести все своє життя в побуті. Чомусь мені здалося, що з цим не повинно виникнути проблем, тим більше я ось уже більшу частину свого життя жив сам. Як це ділити з кимось своє житло, просто не розумів, а дарма.
Через місяць після весілля, коли всі емоції уляглися, почалося наше сімейне життя. Моя дружина була гарною господинею. Готувала мені смачну вечерю, у домі панував порядок та затишок. Усі мої речі були виправні та випрасувані. З часом Тамара звільнилася з роботи, оскільки я заробляв достатньо, й займалася лише хатніми справами.
Перші труднощі почалися після того, як дружина звільнилася. Вона рідко виходила з дому й від мене хотіла того ж. Тепер я не мав права зустрітися на вихідні зі своїми друзями. Якщо запрошував гостей до нас додому, вона скаженіла. Адже їй потрібно було готувати, накривати на стіл та цілий вечір слідкувати, щоб усім було добре.
Дружина хотіла повністю контролювати моє життя. Мій телефон у її руках був частіше, ніж у мене. Вона перевіряла усі вхідні та вихідні дзвінки, передивлялася моє листування. Тамара отримала доступ до моїх акаунтів у соціальних мережах й видалила з друзів усіх жінок, які там були.
Чули б ви, який скандал вона влаштувала, коли я встановив пароль на телефон. Щоб помститися, Тамара затіяла у квартирі грандіозну перестановку. Я більше не міг знайти свої речі й не розумів, що сталося з моїм домом. Поки я був на роботі, дружина все переробила під себе. Мене це страшно дратувало та я терпів до останнього.
Останньою краплею стало її прохання, щоб я звільнився. Мовляв, їй не подобається, що моєю начальницею є приваблива жінка. Раптом у мене з нею роман. Тоді я не витримав й покликав дружину на серйозну розмову.
Спокійно я пояснив дружині, що в її поведінці мені не подобається. Потім поставив її перед вибором: або вона повертається на роботу й припиняє мене контролювати, або ми розлучаємося. Тамара мене не послухала. Я подав на розлучення.
На цьому мої муки не закінчилися. Тамара почала судитися зі мною за майно, звісно, суд вона програла. Не розумію, чому жінка так сильно змінилася після весілля. Не знаю, як далі складеться моє життя, але одружуватися вдруге я точно не планую.
