Тарасе, а твоя дружина справді така, якою ти її вважаєш?
Колись у день весілля я не наважився тобі про це сказати Коротше, ти знаєш, що твоя новоодружена має доньку? мій колега на роботі приковав мене до водійського сидіння цими словами.
Що ти маєш на увазі? відмовився вірити такій новині.
Моя жінка, побачивши твою Олену на вашому весіллі, прошепотіла мені на вухо:
Цікаво, чи знає молодий, що його наречена має дитину в дитячому будинку?
Уяви, Тарасе? Ледве не захлинувся олівцями від здивування. Жінка каже, що сама оформляла відмову від новонародженої. Моя Марія лікарка у пологовому. Вона впізнала твою Олену за родимкою на шил. Ще додала, що Олена назвала доньку Софійкою і дала своє прізвище Маковецька. Це було років пять тому, колега з цікавістю чекав на мою реакцію.
Я сидів приголомшений за кермом. Оце так новина!
Вирішив сам усе зясувати. Не хотів вірити пліткам. Звісно, розумів, що Олена не наївна вісімнадцятирічка їй тоді був тридцять один. До нашого знайомства в неї, без сумніву, було своє життя. Але як можна відмовитися від власної дитини? І як жити з цим потім?
Завдяки знайомим я швидко знайшов дитячий будинок, де виховувалася Софійка Маковецька.
Директор представив мені веселу дівчинку з сяючою усмішкою:
Знайомтесь, наша Софійка Маковецька, звернувся він до неї, скільки тобі років, серденько?
Важко було не помітити, що дівчинка трохи косоок. Мені стало шкода малечу. Вже відчував її своєю, пригорнув до душі. Адже ця крихітка донька моєї коханої! Бабуся завжди казала:
Дитина хоч і коса, а батькам чудо.
Софійка сміливо підійшла ближче:
Чотири роки. Ти мій тато?
Я збентежився. Що відповісти дитині, яка в кожному чоловікові бачить батька?
Софійко, давай поговоримо. Ти хочеш мати маму й тата? дурне питання, але вже хотіло обійняти цю милу дівчинку й зараз же забрати додому.
Хочу! Ти мене забереш? Софійка пильно й розумно подивилася на мене.
Заберу, трохи пізніше. Почекаєш, зайченятко? ледь не розплакався.
Почекаю. А ти не обманюєш? дівчинка стала серйозною.
Не обманюю, поцілував її у щічку.
Додому я все розповів дружині.
Олено, мені неважливо, що було до мене. Але Софійку треба негайно забрати. Я її усиновлю.
А мене ти запитав? Чи я хочу цієї дівчинки? Ще й косоока! Олена підвищила голос.
Це ж твоя рідна дочка! Я зроблю їй операцію на очі. Усе буде добре. Вона чудова! Ти одразу її полюбиш, мене вразила така позиція.
Зрештою, ледь не силом я змусив Олену погодитися.
Чекати довелося рік, поки ми забрали Софійку. Я часто відвідував її в дитбудинку. За цей рік ми з нею зблизилися. Олена ж досі не хотіла дитини й навіть намагалася зупинити процес усиновлення. Я переконав її довести справу до кінця.
Нарешті настав день, коли Софійка вперше увійшла в наші двері. Все її дивувало й тішило речі, які ми вже не помічаємо. Незабаром лікарі виправили її зір. Операція не знадобилася. Я щасливий: моя донечка стала схожа на матір, як дві краплини води. У моїй родині тепер дві красуні дружина й донька.
Майже рік після дитбудинку Софійка не могла насититися. Почала ходити й спати з пачкою печива. Не можна було відібрати дитина постійно відчувала голод. Олену це дратувало, мене дивувало.
Я намагався згуртувати сімю, але Дружина так і не змогла полюбити доньку. Олена любила лише себе, своє его немов застиглу залежність від слова «я».
У наших стосунках зявилися сварки, образи, болючі конфлікти. Джерело всіх негараздів Софійка.
Навіщо ти привів цю дику до нашої родини? Вона ніколи не стане нормальною людиною! вибухнула Олена.
Я дуже любив її, не уявляв життя без неї. Хоча моя мати казала:
Сину, це твоя справа, але ми бачили Олену з іншим. Щастя з нею не дочекаєшся. Вона нещира, підступна. Оберешся не повернешся.
Коли кохаєш, не бачиш перешкод. Але поява Софійки відкрила мені очі на правду.
Одного разу друг порадив:
Слухай, друже, якщо хочеш розлюбити жінку виміряй її кравецьким сантиметром.
Жартуєш? здивувався я.
Виміряй груди, талію, стегна. І кохання розвіється, сміявся він.
Все ж я зробив цей «експеримент».
Олено, йди сюди, поміряю тебе, покликав її.
Дружина здивовано:
Чекати на нову сукню?
Так, урочисто міряв її параметри.
Експеримент закінчено. Я люблю Олену як і раніше. Посміялися з жарту.
Незабаром Софійка занедужала температура, несп
