Я вийшла заміж за хлопця, якого я ніколи по-справжньому не кохала. Моє життя було суцільною проблемою і зустріч з Тарасом допомогла мені відірватися від усього. Я любила проводити з ним час, але сильних почуттів у мене не було. Проте потім я завагітніла й Тарас переконав мене у тому, що нам треба негайно розписатися, щоб дитина народилася уже в шлюбі. Та ще й батьки тиснули на мене. Мій тато дуже консервативний і боїться людського осуду. Тому зробив усе, щоб видати мене заміж, поки не видно живота.
Я народила синочка, назвали Сашком. В нас з Тарасом було зразкове сімейне життя. Ми не сварилися, в усьому одне з одним погоджувалися, Тарас часто уступав мені, якщо назрівав якийсь конфлікт. Він працював, але й встигав допомагати мені з сином. Життя було спокійне й, на перший погляд, щасливе. Але ніхто не знав, що коїться в моїй душі і, як мені набридло все.
І лише одне знайомство перевернуло все з ніг на голову. Я зустріла Артема. Він видався мені протилежністю мого Тараса — харизматичний, сильний чоловік. Я закохалася до нестями й втратила відчуття реальності. Він також зацікавився мною й ми почали таємно зустрічатися. Нарешті хтось пробудив мої почуття, нарешті я відчула, що таке це пристрасне кохання, якого я не відчувала до свого чоловіка.
Цілими днями я думала про Артема. Я не знала, як йому сказати про те, що я заміжня й у мене є дитина. Адже він неодноразово казав, що дітей не любить і не хоче їх мати. Мене ці слова лякали. Проте, я не могла його довго обманювати, тому розповіла все, як є. І коли він почув правду, сказав обирати — або сім’я, або він. Йому не подобається статус коханця і він не готовий мене з кимось ділити.
Коли я, після зустрічі з коханцем, вернулася додому, побачила Тараса з сином у вітальні. Дитячий сміх лунав на всю квартиру. Я стала збоку і подумала, що вже скоро можу цього не бачити. Тарас помітив мене у дверях, підірвався з дивану й взяв за руку. Сказав, що має для мене сюрприз. Він посадив мене біля сина й сказав:
— Синку, повтори “ма-ма” так, як ти зробив це кілька хвилин тому. “Ма-ма”.
Сашко цікаво поглядав на нас, а потім сказав “мама”. Це було перше слово, яке я від нього почула. В мені наче щось перевернулося. Я призналася у своїй зраді Тарасові. Йому було дуже боляче таке почути, але він сказав, що вже давно про це підозрював. Чекав, поки я зроблю свій вибір.
Я обрала свою сім’ю. І Тарас пробачив мені. Після я розірвала усі відносини з Артемом.
Я зробила правильний вибір, інакше й бути не могло. Мені так соромно, що я заради якогось незнайомця, якого знала лічені дні, готова була зруйнувати своє життя й покинути все. Це не було кохання, це була миттєва пристрасть, одержимість, але не кохання. Кохана людина ніколи б не сказала мені залишити мою дитину, не поставила б перед таким вибором…
