Ось адаптована історія:
Ці двері не для тебе: історія кохання, зради та спадщини
Марія тільки збиралася лягати спати, коли раптом почула несподівані стуки у двері. Неохоче накинула халат, підійшла та відчинила. На порозі стояв він її колишній чоловік, Андрій.
Ти? скрикнула вона, примруживши очі. Що тобі треба?
Треба поговорити. Можна зайти? він посміхнувся натякнуто. Зрештою, я тут не чужий.
Марія неохоче відступила. Андрій увійшов, пройшов у вітальню, сів на диван і оглянувся.
Нічого не змінилося, пробурчав він. Жодного ремонту, жодного затишку. Наче час тут завмер.
Мені так подобається. Ти прийшов з інспекцією? Чи може хочеш спонсорувати фарбу та шпаклівку?
Вже давно вона не боялася бути з ним прямою. Колись терпіла, ковтала образу, мовчала. Але тепер? Навіщо? Вони вже роки як чужі, якщо не вороги. Їхня донька, Олеся, давно виросла жила своїм життям і майже не спілкувалася з батьками.
Пахне смачно, раптом змінив тему Андрій. Готуєш? Запрошуєш?
Марія усміхнулася про себе. Вона знала, що кілька місяців тому він розійшовся з новою дружиною тією самою Яриною, заради якої покинув сім’ю півтора року тому.
Той вечір назавжди врізався їй у пам’ять. Андрій прийшов з роботи й почав мовчки збирати речі.
Все, я йду. У мене давній роман. Ти знала, але вдавала, що не помічаєш. Я наситився.
Тоді Марія завмерла, не вірячи. Але вона знала. Ярина, двадцятирічна практикантка з його офісу, звернула його голову за кілька тижнів. Її найкраща подруга, яка працювала в тій же фірмі, розповіла все. Та Марія, ковтаючи гордість, вирішила не руйнувати сім’ю через мимовільний роман. Вірила, що йому набридне. Не набридло.
Андрій пішов, зняв квартиру й подав на розлучення. Як «порядна людина», відмовився від своєї частки у спільній оселі.
Живи тут з Олесею. Мені нічого не треба.
Марія плакала цілими ночами. Намагалася його повернути. Але він залишався холодним і самозадоволеним.
Нарешті я закоханий, відповів він. Це справжнє. У нас було пусто.
У ті важкі дні її підтримувала лише свекруха, Ганна Миколаївна. Вона вже хворіла, і Марія допомагала їй, як могла: ходила до лікарів, прибирала, носила ліки. Андрій з’являвся рідко у нього була «нова сім’я».
Ганна Миколаївна відкрито взяла бік Марії. Розчарувалася в синові, не хотіла його бачити. Пот
