Аркадій та Ярослава були вихідцями із різних світів. Він багатий та успішний бізнесмен, вона – бідна та самотня офіціантка. Аркадій зустрічався зі своїми бізнес-партнерами у місцевому кафе. Угода була підписана й молодий чоловік замовив шампанське. Маленька та тендітна Ярослава тихо підійшла поновити бокали гостям, Аркадій не почув приходу офіціантки й ненароком вибив з її рук елітний напій. Вперше за весь вечір він звернув увагу на Ярославу. Проста та щира дівчина одразу полонила його серце.
Минали роки у молодого подружжя народилася донечка Ангеліна. Стосунки між чоловіком та дружиною з кожним днем ставали все напруженішими. Пристрасть стихла, натомість прийшов звичайний побут. Аркадій постійно пропадав на своїй роботі, часто затримувався на буцім-то робочих вечірках й приходив додому під ранок або й взагалі не з’являвся. Ярослава надавала перевагу сімейному тихому вечору. Такі різні погляди на життя призвели до того, що обоє розуміли – треба розлучатися. Правда Ярослава боялася, що чоловік через зі свої зв’язки доб’ється того, щоб дочка залишилася з ним.
Сьогодні їхня донечка святкувала 5-ий день народження. Ярослава мала можливість востаннє провести час з донечкою, адже чоловік таки домігся повної опіки над дитиною. Донечка міцно вчепилася в маму й не хотіла відпускати від себе.
Цієї миті в голові в дівчини промайнула думка: «Дочка має бути з матір’ю». Вона вирішила викрасти власну дитину. Взявши Ангеліну на руки, Ярослава наказала їй мовчати й ні за що не відпускати маму. Після цього швидко кинулася тікати через задній двір. Бігла довго, не оглядаючись назад. Сильно хвилювалася, що зникнення Ангелінки уже помітили. Тієї миті Ярослава не думала куди вони подадуться й на що житимуть. Значення мало тільки одне – дочка з нею.
Тато так захопився вечіркою, що пропажу дочки помітив лише вранці. Одразу здогадався, що всьому провиною його колишня дружина. Вирішив у поліцію поки не звертатися, він сам розв’язує власні проблеми.
Одразу шукати доньку він не кинувся, робота на першому місці. Чоловік давно намагався налагодити експорт своїх заборонених препаратів за кордон. Назначив зустріч із потенційними перевізниками, але повернутися з неї уже не зміг. Усі новини гриміли новиною про вбивство багатого бізнесмена.
Ярослава з Ангеліною переїхали жити в інше місто. Там жінка одразу знайшла квартиру в гарному районі, влаштувалася на роботу недалеко від дому й змогла влаштувати донечку до дитячого садочку. Про загибель свого колишнього чоловіка дізналася випадково. Якось увечері переклювала канали й наткнулася на цю страшну новину. Жінці було щиро жаль, що обставини склалися саме так. Можливо, якби вони попрацювали над власними стосунками, все склалося не так трагічно.
Ярослава довго думала, що тепер робити й наважилася повернутися. Родичам її колишнього чоловіка зараз потрібна підтримка й вони мають право спілкуватися з єдиною онучкою. На роботі взяла відпустку й вирушила з Ангеліною в дорогу.
Зустріли їх двояко. З однієї сторони були щиро раді знову їх побачити, а з іншої – сварили невістку, що так вчинила з покійним сином та ними. Навіть заявили, що тепер самі виховуватимуть онуку, але коли побачили сльози дівчинки – заспокоїлися.
Коли всі емоції стихли, спокійно поговорили й вирішили, що Ярослава з Ангеліною житимуть у них. Минув час бабуся й дідусь зрозуміли, яка у них людяна та хороша невістка. Дівчина не втомлювалася допомагати їм в усіх справах, підтримала у важку хвилину й ставилася як до рідних батьків. Шкода, що їхній син не зумів свого часу поставити сім’ю на перше місце.
