Сьогодні я відчула себе недобре та вирішила викликати швидку допомогу. На той момент я була на восьмому місяці вагітності. Чоловіка викликали у відрядження. Я дуже хвилювалася, бо це моя перша вагітність та я лише чула як починаються перейми. Нам розповідали про це в школі мам.
Цього ранку у мене дуже сильно розболівся низ живота, біль був такий сильний, що мої руки мене не слухалися та я впустила телефон в рукомийник коли намагалася зателефонувати до швидкої допомоги. Вода була відкрита та телефон безнадійно зіпсувався. Всі сусіди вже були на роботі та я вирішила їхати в пологовий будинок самотужки. Добре, що було літо та зупинка знаходилася неподалік. Сумка була зібрана, я одягнулася та пішла на зупинку.
Всі місця були зайняті, бо в автобусі їхали лише літні люди. На щастя, місце біля водія звільнилося та він поцікавився який у мене термін вагітності. Я розповіла за яких обставин я тут опинилася та він вирішив їхати швидше.
Попри те, що зупинка знаходилася не біля пологового будинку, водій завіз мене до самого входу. Ніхто з пасажирів не заперечував. Через декілька годин народився мій синочок.
