Коли ми з чоловіком дізнались, що у нас буде двійня, ми були шоковані. Ми хотіли лише одну дитину й не думали, що тут одразу двоє народяться. Чесно кажучи того часу цій новині ми не дуже зраділи. Ми проживаємо в орендованій квартирі недалеко від центру міста, а до батьків в село їздимо не так часто. Я зараз без роботи. Загалом — живемо на ставку чоловіка. Він працює вантажником на Новій Пошті. Зарплата непогана, але чи зможе він утримувати 2 дітей? Не знаю.
І ось прийшов час народження наших двійнят: хлопчика і дівчинки. Всі вже чекали з нетерпінням, бо звиклись з думкою. Однак, сталося нещастя і хлопчик не вижив, а лише дівчинка. Ми були в розпачі й всі довкола нас також. З родичами геть говорити не могла. Тільки матір дозволила находитись біля мене поруч. Але найстрашніше, що тепер від мене та мого чоловіка не відходить думка, що це ми своїм небажанням заводити другу дитину накликали це лихо. Ці думки не покидають мого серця. Я, як мати, що втратила новонароджену дитину, всім раджу: “Якщо виникла незапланована вагітність, ніколи не говоріть, що Ви не хотіли цього чи не бажаєте другої дитини. Життя може обернутись таким чином, що про свої почуття в цей момент будете шкодувати до кінця життя. Кажу це Вас зі свого досвіду!”
