Кожен, хто нарешті знайшов ту саму людину, хоче провести з нею все своє життя. І це логічно, адже не бажати такого було б дуже дивним.
Але я хочу дати, все таки, пораду: навіть якщо ви вважаєте, що й так багато часу проводите зі своєю коханою людиною, то пам’ятайте, що кожна мить з партнером дуже важлива, адже життя дуже непередбачувана штука.
Ми з моїм чоловіком Данилом познайомились ще в університеті на першому курсі. Спершу просто знайомились одна з одним, потім почали дружити, а згодом це переросло в повноцінні стосунки.
Коли ми перейшли на четвертий курс, то вирішили, що на останній семестр переведемось на заочну форму навчання і будемо паралельно вчитись, працювати та будувати власну сім’ю. В нас все було добре. Коли отримали першу зарплату, то одразу виїхали з гуртожитку та орендували власне житло.
А приблизно через рік я дізналась, що ношу під серцем нашу спільну дитину. Ми дуже раділи цій новині, хоч і не планували дітей так рано. Тому Данило одразу зробив мені пропозицію і ми відсвяткували скромне, але неймовірно щасливе весілля в компанії найрідніших та найближчих.
Проте г оре застало зненацька. Одного дня, коли я була вже на пізніх строках, Данило не прокидався, коли дзвонив будильник. Це було вкрай дивно, адже він завжди прокидався від нього, а бувало навіть за декілька хвилин до дзвінка. Я намагалась розбудити чоловіка до тих пір, поки не зрозуміла, що він не дихає.
Я хутко промацала пульс, але його не було… Я втратила найціннішу людину в своєму житті. Я викликала швидку, а коли медики підтвердили мою здогадку, то сказали, що забирають на відповідні процедури і попросили, щоб я зателефонувала комусь з рідних, пояснила все, та була з кимось в цей час, адже я вагітна, з дня на день народжувати і всяке може статись від ш оку.
Я так і зробила. А через три дні народила доньку. Данило не дочекався її народження всього три дні… Тепер в мене залишилась лише донечка Яна, яка тримає мене в цьому світі та не дає впасти духом.
Тому проводьте зі своїми рідними більше часу та насолоджуйтесь ним, поки є можливість, адже ви ніколи не знаєте, коли життя вирішить забрати у вас цю дорогоцінну людину.