Протягом попередніх років ми з дружиною старанно працювали й заробляли на життя. У нас двоє дорослих дітей, які влаштували своє життя. Сини мають власні сім’ї та навідуються до нас нечасто.
Колись я жартувала, що тільки досягну пенсійного віку, піду на заслужений відпочинок й буду сидіти вдома. Чоловік мені не вірив та вважав, що це просто жарт. Виходить, що пенсію планувала я, а пішов на неї чоловік. Давид мав гарне здоров’я й міг собі дозволити працювати довше, але, його начальник вважав інакше, тож чоловік був вимушений стати пенсіонером.
Минуло вже три роки, як він вийшов на пенсію, і тепер у нашому домі постійно лунають крики та сварки. Мені стає дедалі важче витримувати наші щоденні зіткнення через його постійну критику. Здається, йому не подобається більшість того, що я роблю.
Він захопився переглядом турецьких серіалів й наполегливо ділиться зі мною новинами про персонажів, сюжетні лінії та різкі повороти подій. Іншого заняття він собі так і не знайшов. Зі старими знайомими та колегами не спілкувався, а нових друзів не завів. Та і як можна з кимось познайомитися й потоваришувати, якщо він воліє сидіти вдома, й навіть на вихідних відмовляється вийти зі мною в місто.
Я пропонувала йому повернутися до роботи, але він категорично проти цієї ідеї й звинувачує мене в тому, що я вважаю, ніби він не може мене забезпечити. Справа не в фінансах, наша фінансова ситуація стабільна. Однак його поведінка стала нестерпною через відсутність будь-яких справ протягом дня. Давид завжди був зайнятою людиною, він ніколи не сидів на місці. До нього постійно телефонували клієнти, начальство з ним радилося, колеги поважали. А тепер він став нікому не потрібним й через це сердився та дратувався, виливаючи свій гнів на мене.
Я намагалася приходити додому пізніше з роботи, щоб менше часу проводити з чоловіком наодинці, але це призводить лише до нових конфліктів. Я доходжу до межі, і життя здається мені постійною боротьбою. Може настати момент, коли я не витримаю й взагалі до нього не повернуся. Після роботи я потребую відпочинку, а виходить, що вдома біля Давида я втомлююся ще більше.
