Іра вперше йшла в гості до свого коханого. Хвилювалася. Це ж перша зустріч з мамою хлопця, майбутньою свекрухою.
-Не хвилюйся ти так, – втішав її Юрко. – Побачиш, вона в мене добра. Та і я вже не малий. Умію ухвалювати рішення. Раз вирішили, що живемо разом, то значить так і будемо робити.
Іра тендітна, з хвилястим довгим волоссям і великими голубими очима. Щойно переступили поріг Юрко представив дівчину мамі.
-Вітаю, мамочко! Ось це моя Іра. Ми вирішили жити разом!
-Доброго дня… – тихо промовила Іра.
-Доброго дня! Рада познайомитися. Проходьте в кухню. Там уже обід готовий. А я тим часом речі поскладаю, – відповіла мама.
-Мамо, ти кудись зібралася? – здивувався син.
-Ні. Нікуди! Я зрозуміла, дитино, що ти вже в мене дорослий. Я рада, що ти так самостійно ухвалив це рішення. Я нічого не маю проти такого кроку. Навпаки – я рада. Тому допоможу тобі упакуватися і живіть собі разом. А зараз ідіть поїжте, бо все охолоне, – з ноткою хвилювання відповіла мама.
– Чекай, мамо! Ти що хочеш, щоб я пішов кудись звідси?
-Ну так! Ти ж кажеш, що уже дорослий і готовий ухвалювати всі рішення сам. Готовий створити власну сім’ю. Я тільки радію таким рішенням, що ти готовий до такого кроку, готовий взяти відповідальність за сім’ю, заробляти самостійно гроші. Це чудово, сину! Я рада за тебе, – захоплено відповіла мама.
-Мам, слухай… Я думав жити разом з тобою…
-Зі мною? Ні! Я не думаю, що Іра буде щасливою разом зі мною. Кожна жінка хоче бути господинею самостійно. Це на початку наче все добре. А згодом почнуться сварки. Ми зненавидимо одне одного і готові будемо навіть вбити. Ти того хочеш? Іра через сварки зі мною зненавидить тебе. Тобі підійде таке життя? Ви обоє такого хочете?
-Ні!
-Отож! Діти не повинні жити зі своїми батьками. З часом почнуться оці непорозуміння, які приведуть до великих сварок. І нікому від цього добре не буде. Молодій сім’ї життя треба починати окремо. Тому бажаю вам щастя і любові.
-Мамо, а де ж нам жити? Батьки Іри живуть дуже далеко. У гуртожитку нам не дозволять бути разом. На оренду квартири в нас нема грошей.
-Якщо ви дорослі і наважилися на такий крок, значить усе вже мали продумати. Переводьтеся на заочне, знайдіть собі роботу… Якщо ви любите одне одного, то зможете разом подолати всі труднощі. Ви згідні зі мною?
Юра опустив у роздумах голову. Іра також мовчала.
-Ідіть їжте. Я швиденько зберу речі. На початок дам вам трохи грошей. А потім самі навчитеся заробляти і самостійно себе забезпечувати.
Юрко раптом протверезів від маминих слів:
-Зупинися, мамо! Не треба поки що збирати речі. Я з Ірою зараз все обдумаємо.
Хлопець вийшов зі своєю подругою на вулицю. Не хотіли, щоб про все чула мама. А вона тим часом ледь втримувала свої емоції. Виглянула через вікно. Бачила , як син з дівчиною гаряче щось обговорюють. Урешті дівчина не вдається на вмовляння, грубо штовхає Юру в груди і йде. Він намагається її зупинити, але вона пришвидшує крок і зникає за рогом сусіднього будинку.
