Той, хто має дітей знає, що з їх появою життя ділиться на “до” і “після”. Причому те, що було до народження дитини стає менш важливим, забувається та майже стирається з пам’яті.
Ми з чоловіком не завжди ладнали. Декілька разів я серйозно задумувалася про розлучення. Здавалося, що Олег мене не любить та не цінує. Його турбота про мене була автоматична, він просто давав гроші на всі мої потреби, робив усе, про що я попросила та купував те, що я сказала. Ніякої душевної близькості між нами не було. Я не могла йому довірити усі свої переживання, бо відчувала, що він мене не зрозуміє та я лише даремно розкрию перед ним душу.
Олег не завжди таким був, до тих пір, як ми одружилися, він говорив зі мною про власні переживання, ділився мріями, а потім все стало інакшим. Він зосередився на зароблянні грошей. Мама казала, щоб я від нього відчепилася:
– Твій чоловік приносить додому всю зарплату, не зраджує тобі, з дружками по барах не сидить, що тобі ще потрібно, доню?
– Я хочу, щоб ми були ближчими один з одним.
– Для того у тебе є я та подруги. Цінуй те, що маєш.
Згодом я завагітніла та вперше за тривалий час я побачила хоч якусь емоцію на його обличчі. Олег підняв мене на руки та почав кружляти. Я була дуже щаслива. А потім він знову став серйозним та задумливим.
Коли я вже була на останньому місяці вагітності, Олега раптом викликали у відрядження. Він аж ніяк не міг відмовитися від нього та зібрався в дорогу. Попередньо чоловік попросив мою маму, щоб вона була поруч зі мною. На час відрядження чоловіка я тимчасово переїхала до батьків і недаремно. В першу ж ніч після від’їзду чоловіка у мене почалися перейми. Я дуже злякалася, адже це була моя перша вагітність, чоловіка поряд немає та я не знала що мені робити. На допомогу прийшла мама. Вона увесь час розповідала що я зараз відчуваю та запевняла мене, що все буде добре.
Пологи були доволі тривалими та в результаті народилася наша донечка. Шкода, що Олега поруч не було. Я відчувала деяку образу на нього за це. Наступного ранку, коли я вже відпочила, вирішила зателефонувати до чоловіка. Олег відразу підняв слухавку. Я сказала, що він тепер батько.
– Кохана, як ти там без мене? Я шкодую, що зараз не поряд з тобою та нашою донечкою. Ти у мене така молодець. Я приїду дуже скоро, чекайте мене. І дякую тобі за донечку, – щиро сказав Ігор.
Таких теплих слів я давно вже від нього не чула та по моїй щоці мимоволі покотилася сльоза. Я зрозуміла про що говорила мені моя мама. У мене дуже хороший чоловік, він сильно мене кохає, а я собі напридумувала, що він до мене холодний. Те, що він піклується про мене і є проявом його кохання. та не завжди потрібно говорити красиві слова, головне – це дії людини.
