Денис йшов на квартиру похнюпившись. Сьогодні не його день. Коли прийшов на роботу, дізнався що він потрапляє під скорочення. Чому він? Це питання задав своєму начальнику, адже після нього прийшов Ігор?. На що начальник відповів, що Ігор, родич нашого головного бухгалтера. Йому місце знайдеться.
Увечері, коли своїй коханій дівчині повідомив про скорочення, вона відразу поміняла своє ставлення до нього. Навіщо їй чоловік в якого за душею немає нічого. Навіть житло наймане.
– Але ж у мене є будинок у селі, заперечив хлопець.
Віка розсміялася прямо в обличчя:
– І що з того, їдь і живи там, але без мене.
Денис послухав дівчину. Дійсно без грошей скоро попросять, щоб виїхав із квартири. Тому зібрав свої речі й поїхав у будинок, який заповідала йому бабуся. Він пам’ятає, як вона приказувала йому, щоб ні в якому разі не продавав хатину. Він у ній щасливий буде. На ці спогади хлопець лише усміхався.
Будинок зустрів його непривітно, з перекошеними дверима і забитими вікнами. Сусід дід Панас допоміг хлопцю привести до ладу обійстя, разом потім обідали у діда. Допомагала їм внучка Катя, яка в цей час приїхала провідати дідуся. В скрині Денис перебирав речі й натрапив на чималий вузлик. Коли розв’язав його, там лежали гроші, багато. Всю пенсію бабуся складала в той вузлик. Гарний спадок дістався. Стартовий капітал у Дениса є, тому вирішив зайнятися фермерством, дід обіцяв допомагати. Адже у свій час він завідував фермою, знає всі тонкощі роботи.
Минуло п’ять років. Біля великого будинку, який стояв на місці бабусиної хатини, бігала дівчинка, за нею спостерігала Катя, діда Панаса внучка. Наразі вона дружина Дениса. Та маленька дівчинка їх донечка Аліна. Дід Панас пів року назад пішов у інший світ. Він спокійний за молодих, все в них ладиться. Добре допоміг він Денису.