Юра закохався у Юлію з першого погляду, коли побачив її на весілля у спільного знайомого. Дівчина саме навчалася в інституті в місті, де працював Юрій. Ціле весілля Юрій не зводив з неї очей, а потім насмілився їй запропонувати потанцювати. Дівчина відповіла згодою і з того моменту у них все закрутилося. Відразу після закінчення інституту вони одружилися, оскільки поспіху додала новина про поповнення в їхній сім’ї. У них народився син.
Але з часом шлюб почав тріщати по швах, бо пара не змогла знайти спільної мови. Тим більше Юля почала переживати, що вона не встигне побудувати кар’єру, а в неї були дуже великі плани на її професійне майбутнє. До того ж Юля часто почала цькувати чоловіка, що він не має освіти й що вона немає навіть про що з ним поговорити. Тому невдовзі пара розлучилася, Юля залишила сина на чоловіка, а сама подалася до столиці будувати кар’єру.
Юрій вирішив повернутися назад у село до батьків, оскільки він міг і там знайти роботу, а батьки могли б допомагати за вихованням сина. У процесі побудови своєї кар’єри Юля повністю забула про свого сина, а коли вона приїхала на вихідні у село, то чоловік не дозволив їй зустрітися із сином. Юля повернулась назад додому, де змирилася з думкою, що чоловік забороняє зустрічатися з сином і тим більше вона мала свої клопоти пов’язані з роботою. У процесі гонитви за здобутками на роботі, вона зовсім не виділяла часу на побудову стосунків, оскільки вона вважала, що їй це зараз буде зайвим і вона не зможе повністю віддаватися роботі.
Але десь через рік до неї подзвонили й сказали, що потрібно негайно приїхати у село, де живе її колишній чоловік разом із сином. За весь цей час вона не чула від них ані звісточки. Коли вона приїхала в село, то зрозуміла, що її викликали сільської ради та органів опіки, оскільки постало питання про всиновлення її сина. Як виявилося у сім’ї трапилося велике горе — в автомобільній катастрофі розбились її чоловік Юрій та його батько. Мати її колишнього чоловіка не могла всиновити її сина, тому його мала забрати рідна мати. Жінка звичайно, що погодилась, проте вона побачила, що її син дуже сильно прив’язаний до своєї бабусі.
Хлопчик почав дуже сильно плакати та просити, щоб його не забрали від бабусі, бо він не зможе жити без неї. Було видно, що колишній свекрусі також дуже важко прощатися з малим. Того вечора жінка вирішила залишитися у колишньої свекрухи на ночівлю, щоб зранку вже прийняти якесь рішення, яке було б правильним для всіх. Юля не могла спати цілу ніч, їй не давали заснути думки.
Врешті-решт вона вирішила, що забере разом із сином й колишню свекруху до себе в столицю. Жінка ніде не працювала, тому вона могла легко переїхати будь-куди, тим більше вона могла б там допомагати їй з сином, доки Юля працюю на роботі. Наступного дня вони всі виїхали жити до столиці.
З того моменту пройшло вже досить багато років, проте жодного разу Юля не пожаліла про своє рішення. Колишня свекруха допомагала зі справами по дому й з вихованням сина, а також встигала готувати різні смаколики та балувати своїх рідних, адже з першого дня вони стали сім’єю.
