Наша молодша дочка живе у приватному будинку, ми часто їздимо її провідати, також інколи беремо внуків до себе. На Покрову дочка з її чоловіком запросила нас на пікнік на свіжому повітрі. Також запросили нашого старшого сина з його родиною. Чудова ідея, чому б ні? Вихідний день, золота осінь, приємна компанія.
Діти запропонували скинутися грошима з кожної родини по 1000 грн, щоб організувати смачний шашлик, закуски та випивку. Ми з батьком погодилися. В результаті у нас вийшла нормальна сума у 3000 тисячі гривень.
Коли ми з чоловіком приїхали до дітей, то я була шокована. На столі були тільки фрукти, овочева та мясна нарізка, бутерброди зі шпротами. Шашлику взагалі не було, замість нього дочка купила дешеві сардельки, що наш кіт їх навіть відмовляється їсти.
Ми були розчаровані. Так свою дочку ми не виховували. Завжди старалися все найкраще дати дітям. І зараз, коли вони дорослі і мають свої родини стараємося допомогти якоюсь зайвою тисячою-двома. Не розумію у чому справа. Невже так чемно чинити з власними батьками?
Не вистачило грошей, вирішили заощадити або поскупилися. Коли до нас з чоловіком приходять гості, неважливо діти або друзі, ми завжди накриваємо щедрий стіл. Ми завжди гостинні, з відкритою душею зустрічаємо гостей, хоча пенсія невелика. Якщо не можете нормально накрити стіл, то взагалі не запрошуйте гостей!
