-Я люблю тебе, Андрію. Дуже люблю.
-Навіщо стріляєш очима за хлопцями? Хіба це любов? Ти зраджуєш мені!
-Я не зраджую тобі, повір! Я вагітна від тебе.
-Я не хочу більше про тебе знати. Іди від мене, – різко відповів хлопець.
Катруся познайомилася з Андрієм у студентському гуртожитку. Жили разом на першому поверсі. Дівчина товаришувала з одногрупницею Вікторією. Разом поселилися в кімнаті. Однак після знайомства з Андрієм Катруся перейшла жити до нього.
Так збіг перший семестр. За натурою дівчина була кокетлива. Не те, щоб чіплятися до хлопців, а для гумору любила перекинутися кількома веселими фразами.
Одного разу за такою розмовою її застав Андрій. Поведінка Катрусі його сильно засмутила. Він мовчки розвернувся і пішов. А потім виставив її речі за двері.
Дівчина не розуміла, що трапилося, чому він так повівся з нею. Вона ще й до того вагітна.
Але хлопець і слухати її не хотів.
Так збігли ще кілька місяців, і на світ появилася маленька Даринка. Дівчина і далі продовжувала навчання. Їй часто допомагали дівчата, що жили по сусідству. Часом бавили малу, а Катруся бігла на пари, здавала контрольні, заліки, екзамени.
За такими клопотами минув рік. Даринка підросла, зробила перші кроки, а потім її улюбленим місцем для ігор став довгий коридор. Тут можна було вволю побігати, погратися м’ячиком чи просто пострибати.
Андрій часто випадково стрічався на коридорі з малою. Що його вразило – так це погляд малої. Очі в Даринки були копія його. Однак він досі тримав образу на її матір.
Якось з Катрусею випадково зіштовхнувся в коридорі. Саме того вечора хлопець трохи випив, бо був у товариша на дні народження. Дівчина привіталася.
-Невже ти не розумієш, що між нами більше нічого немає? – вибухнув він зненацька. – Не могла тоді зр0бити аб0рт? – кинув з докором.
-Не могла!.. Невже ти не бачиш, що це твоя дитина?
-Не сліпий, бачу… Вибач, – кинув він на прощання.
Наступного дня хтось несподівано постукав у двері. Катруся відчинила. Перед нею стояв Андрій з великим букетом квітів.
-Впустиш?.. – запитав.
Звісно, вона впустила його, бо любила. До того ж був батьком її дитини. Як вона могла по-іншому поступити.
Подружка казала, що більше не варто з ним мати справу. Коли раз зрадив, то зрадить і вдруге. Однак серце дівчини підказувало, що він для неї досі дорогий.
Так вони одружилися. Згодом відгуляли весілля. Даринка на період навчання жила в дідуся з бабусею. А потім, після закінчення університету, вони забрали дитину до себе. Катруся влаштувалася на роботу на пів зміни. Так могла і за дитиною дивитися, і трохи працювати.
Була щаслива поруч з Андрієм, який після того випадку жодного разу не дорікнув їй про зраду, бо відчував, що вона його по-справжньому любить.