Марина ніколи не дивилася в бік нереалізованих чоловіків. Її гостре очко одразу помічало на горизонті завидного нареченого. Таких важко не помітити. Зазвичай в костюмі, з годинником на руках, заклопотані телефонними дзвінками. Вони вміють себе подати, поводяться впевнено й говорять так, що хочеться слухати.
Свого Тимура вона зустріла, коли вечеряла в дорогезному ресторані. Насправді у Марини не було грошей на заклади подібного типу, але дівчина розраховувала, що зовнішність не підведе. Вона знала, що красива, навіть дуже. Про таких, як вона, кажуть «розкішна» й Марина вміло цим користувалася.
Зазвичай діяла так, приходила до ресторану, видивлялася чи є серед присутніх можливі кандидати на сумісний вечір. Потім не поспішаючи обирала чого б їй хотілося й десь за хвилин десять до неї підсідав «той самий», пропонуючи спільне проведення часу в обмін на оплачену вечерю. Так само зробив і Тимур.
На радість Марини він не був одруженим та не шукав розваги лише на одну ніч. Після знайомства чоловік дав зрозуміти, що між ними почалися стосунки. Тимур ніколи не був скнарою. Для Марини не шкодував ні свого часу, ні грошей. Вона ніби й не нахабніла, але все одно натяками давала зрозуміти, чого б їй хотілося. То нові сережки, то браслет, то сумочка чи сукня з останньої колекції.
Таке життя Марину влаштовувало, але не подобалося те, що Тимур не поспішає кликати під вінець. Невже йому не хочеться повноцінної сім’ї? Марина всілякими способами натякала на пропозицію, а той вдавав, що нічого не розуміє. Довелося діяти радикально. Сталося це після чергового побачення. Тимур запропонував поїхати до нього «на каву». Марина ще в машині підігрівала бажання чоловіка, тож коли вони зайшли до квартири Тимур був на межі.
Останньої миті Марина відсахнулася, подякувала за прекрасний вечір й почала одягатися.
-Я зробив щось не так? Ти чого це раптом? – допитувався Тимур.
-Та ні, ти як завжди прекрасний, це мої заморочки. Розумієш, останнім часом мені здається, що ці стосунки для тебе нічого не варті, а мене ти тримаєш поруч лише задля нічних утіх. Якби хотів чогось серйозного, то б уже запропонував одружитися.
-Зрозуміло, де собака зарита. Для тебе це так важливо?
-Ну звісно, а для тебе ні?
Марина залишилася на ніч, тому що зрозуміла, що домоглася свого. Через два дні Тимур освідчився офіційно. Дівчина раділа й на емоціях почала розповідати, як все має бути. Вона спланувала все до найменшої дрібниці. Щоправда, не врахувала одного – наречений не готовий викидати космічну суму на вітер, заради одного дня веселощів.
Через це молодята й посварилися. До весілля справа так і не дійшла, а все тому, що наречена не захотіла збавляти свій апетит. От тепер вимушена шукати нового кавалера.
