Віталій давно кинув намагання знайти для себе гарну дружину, а для доньки маму. Скільки приводив жінок, але Юля ні з ким не хотіла спілкуватися. Заради єдиної доньки чоловік знехтував своїм особистим життям. Для нього донька на першому місці, а потім все інше. Адже з малих років виховує її один. Жінка, яка народила дівчинку, принесла Юлю йому під двері. Подзвонила, вручила і сказала, що це його донька, а в неї інше життя. В якому тій крихітці не було місця.
Спочатку йому допомагала мама, а коли її не стало, кілька разів приводив жінок, з якими донечка так і не звиклася. Залишив ту спробу. Ось уже п’ятнадцять років вони удвох. Коли була маленька Юля, хилилася до татка, розповідала, що в той день було в дитячому садочку, який хлопчик їй подобається. В молодших класах разом робили домашні завдання. Завжди весело проводили час. Їм ніколи не нудно удвох.
Останнім часом їхні відносини погіршали. Юля давно вже не розповідає татові про свої справи. Вона майже не з’являється вдома. Віталій сварить дівчину, а вона ніяк не реагує. Неначе не про неї. Вчителі скаржаться. Зовсім некерована. Вчитися стала погано, з вчителями сперечається. Майже кожного дня пишуть в щоденнику, щоб батько прийшов до школи. Та Юля не завжди йому говорить. І так свариться кожен день.
Одного разу Віталій сам взяв щоденник доньки, прочитав, скільки там зауважень. Він не міг стриматися від обурення. Того вечора вони сильно посварилися. Юля побігла з дому. Весь вечір чоловік чекав доньку, але вона так і не з’явилася. Він телефонував у всі лікарні, поліційні відділки. Лише наразі зрозумів, що не знає її друзів. З ким товаришує. Кому телефонувати, яким подругам. І взагалі, він зізнається сам собі, що останнім часом не говорять із Юлею відверто, як раніше.
Куди те все ділося. Донька виростає, а він лише свариться з нею. Вислуховує скарги вчителів і знову сварить. Ні разу не спитав її думку, не заступився за неї. Відтак можна назавжди втратити доньку. Ледь діждався до ранку. Вийшов на вулицю. Ходив навкруги, можливо зустріне де. В голові роїлися погані передчуття, але Віталій відкидав їх. Намагався не підпускати поганих думок. Все буде добре, весь час повторяв він собі.
Коли повернувся додому, Юля перевдягалася в школу. Чоловік підійшов до доньки, рвучко обійняв її. Весь час просив пробачення за свою поведінку. Обіцяв, що віднині в них все буде як і раніше. Донька дивилася, лише посміхалася. Вона не вірила, що тато зміниться водночас. Адже скільки раз намагалася донести йому, що почувається одинокою. Що тато перестав її розуміти. А він лише сварився після кожного спілкування з вчителями.
Після уроків Юля, як завжди, не поспішала додому. Знову сварка чекає її. А так хочеться порозумітися з татком. Тому о шостій годині вечора сиділа на дитячому майданчику з купкою таких же дітей, як сама. Котрі не поспішають додому. Зненацька її покликав голос тата. Юля оглянулася, тато стояв недалеко від неї. Він чекав її, щоб разом іти додому. Дівчина нехотя підвелася, і вони пішли. На подив Юлі тато цього разу не сварився. Він говорив, що як добре було б на вихідний сходити кудись разом.
Юля погоджувалася. Вона з подивом відмітила, що сьогодні вони з татом мило спілкувалися. За весь вечір він ні разу не згадав про школу і про вчителів, до яких був запрошений і ходив сьогодні. Віталій знову обіцяв доньці, що в них все зміниться. І вони як і раніше разом проводитимуть час. Адже це так приємно. Коли наступного дня Віталій прийшов з роботи, його чекала смачна вечеря. Мало помалу відносини налагодилися.
Вже через два місяці вони й не згадували, як погано жили зовсім недавно. Наразі Юля стала краще вчитися. Познайомила тата з подругами. А ще по секрету повідомила, що в неї закохався Ярослав. А вона не знає що з цим робити. Адже зустрічатися ще зарано. Віталій дивився на свою розумницю доньку і в душі гордився нею. Нарешті вони знову довіряють одне одному.
