Дмитро приїхав в інше місто до сина. Він ще ні разу не відвідував сина, не бачив його нову квартиру. Взагалі син приїздить до батька. Та на цей раз запросив приїхати побачити нове житло, і познайомитися з майбутньою невісткою. Ярослав зустрічав тата на вокзалі. Поруч стояла жінка років сорока. Дмитро змовчав, коли син знайомив із Дариною. А собі подумав, невже син житиме з настільки старшою від нього жінкою.
Приїхали у квартиру. Чоловіку сподобалося, які гарні кімнати, велика кухня. Дарина готувала вечерю, справлялася на кухні. Знає, що де стоїть, і взагалі, почувається як у себе вдома. Дмитро не виявляв свого невдоволення вибором сина. Тільки слухав і мовчав. За столом розмова не клеїлась. На запитання Ярослава, чому тато мовчить? Відповів, що стомився з дороги й хоче відпочити.
Дарина прибрала зі столу і сказала, що йде додому. Коли за нею закрилися двері, Дмитро почав виговорювати сину. Навіщо одружуватися на жінці, набагато старшій за себе. Адже життя довге. Через деякий час ти зрозумієш, що поспішив. А якщо до того часу будуть діти? Як ти їх залишиш?
Потім звернув увагу, що Ярослав сміється. Просто за живіт береться, не може слова вимовити. Нарешті сказав: а я думаю, чому тато не в настрої. Весь час мовчить, на тебе не схоже. Дарина є мама моєї дівчини Насті. Сьогодні Настя захворіла, то просила свою маму допомогти мені приготуватися до твого приїзду.
Тітка Дарина гарна жінка, але в мене є Настя. Видужає, я познайомлю тебе з нею.