Дмитрику було п’ять років, коли одного разу по нього в дитячий садок приїхав тато. Хлопчик радий. Що тато приїхав по нього, але де ж мама. Вона завжди забирала Дмитрика з дитячого садочку. На це запитання тато не відповідав, як і не пояснював, чому їдуть до бабусі в село, а не додому. Бабуся зустріла їх зі сльозами на очах і надалі весь час плакала і говорила, що Дмитрик сирота. Зазвичай бабуся зустрічала з радістю, а не так, як цього разу.
Хлопчик жив у бабусі тиждень. Потім приїхав тато. Вони про щось розмовляли на відстані від Дмитрика, щоб він не почув про що говорять. Бабуся знову плакала, а тато розводив руками. Коли зібралися їхати в місто, бабуся як обняла внука, так і стояла з ним довго. Нарешті тато відчепив руки бабусі, посадив Дмитрика в машину, і вони поїхали.
Приїхали до незнайомої будівлі. Тато вибачався. Дмитрик не розумів де вони, чому тато так себе поводить. До них вийшла якась жінка. Вона взяла хлопчика за руку і повела в будівлю. Дмитрик оглядався на тата, той говорив, що приїде провідати скоро. Так хлопчик опинився в дитячому будинку. Йому там погано. Весь час плакав, гукав маму. Але вона чомусь не приходила, чи забули що в неї є синок. Тато навідався два рази з цукерками та все. Більше Дмитрик його не бачив.
Минуло десять років. Дмитро добре навчається, планує вступити до інституту. Адже в нього є мета. Вивчитися, заробити грошей і знайти маму. Він не вірить тому, що говорили вихователі, що мами немає на світі. Дмитро вже дорослий, але вірить що мама жива. Просто якась причина з’явилася, що вона не змогла жити з сином. Про тата не згадує.
Два роки тому до них поступила дівчинка Настя. На той час їй виповнилося десять років. Худенька, маленька, всього боїться. Її намагалися ображати та дівчата і хлопці. Адже вона не вміє захищатися. Та зненацька за Настю затупився Дмитро. Сам не знає як так сталося. Але відтоді пригрозив, хто тільки троне Настю, матиме рахунки з ним. Від дівчини відступилися. Хлопець опікав Настю. Мало помалу здружилися. Наразі одне без одного не з’являються ніде.
Мріють, коли виростуть, обов’язково будуть разом. Наразі Дмитро змушує Настю вчитися добре, щоб втілити свої мрії в життя. Дитяча дружба кріпка, але дороги їхні розійшлися. Дмитро покинув стіни будинку, вступив до інституту, по вечорах працював. До Насті приїжджав не часто. Часу не вистачало. Коли дійшла черга Насті вийти з будинку, вона спочатку поїхала на квартиру, де жила раніше. Цікаво як там мачуха почувається? Що колись спекалася дочки чоловіка.
Там побачила невтішну картину. Тато один залишився із двома синами. Мачуха втекла з іншим, залишивши йому дітей. Рік допомагала батькові, лише потім її розшукав Дмитро. Він сказав, що без Насті не повернеться. Йому дали квартиру, і хазяйкою в ній хлопець бачить тільки Настю. А вона і не проти. Адже кохає свого Дмитрика.
