Коли ми з Андрієм відсвяткували річницю наших стосунків, то я вирішила познайомити його з батьками. І знаєте, він сподобався їм. Такий вже хороший і доброзичний парубок.
З того часу і батьки, і інші родичі почали чекати нашого весілля. Всі тільки й говорили, що ми ідеальна пара. А от я на той момент була затьмарена щастям та навіть не здогадувалась, що все це не так серйозно, як я собі придумала.
Того ранку було дуже холодно. А я, не зважаючи на природні умови, гналась через все місто до коханого, який тільки повернувся з відрядження. Аж надто мені хотілося побачити його, так скучила.
В Андрія квартира була невеличка, не з найновішим ремонтом, зате своя. По дорозі я забігла в магазин і купила улюблений торт коханого. На крилах любові добігла до його дому. Навіть не стала чекати ліфт, побігла на сьомий поверх по сходах, не відчуваючи землі під собою.
Щоб сюрприз вдався повністю, вирішила відкрити квартиру своїм ключем. Тихенько повернула замок, на пальчиках пройшла на кухню. Аж надто хотілося порадувати коханого, тому захотіла приготувати сніданок. Та до кухні я не дійшла, адже спіткнулась в якісь торби. А коли я увімкнула підсвітку на телефоні, то побачила, що по всьому коридорі розкиданий жіночий одяг.
Я ж не дурна, відразу все зрозуміла. Тому так і побігла з тим тортом додому. Моїй злості та образі не було меж. Хотілося взяти той торт і розбити об стіну. Тоді вийшла гуляти. Іду собі по парку і ридаю, як божевільна. Мене зустрів якийсь незнайомець, почав розпитувати, чи в мене нічого не трапилося.
Я пояснила, що все нормально, та він не переставав мене розпитувати. В якийсь момент його увага і заспокійливі слова мене навіть почали дратувати. А він знову ж таки запропонував мене провести. Біля під’їзду повернув розмову так, що ще й напросився в гості. Я розуміла, що чоловік реально замерз поки ходив і заспокоював мене. Потрібно хоча б чаєм напоїти.
А тут ще й цей торт, який я принесла від того зрадника. Тому я запропонувала новому знайомому шматок торта і розповіла історію, що так засмутила мене. Щоб якось мене відволікти Рома запросив мене на вечерю в кафе увечері.
З того дня минуло декілька років. У нас із Романом двоє чудових діток. І життя просто прекрасне. Як добре, що тоді все склалося саме так. І я вчасно позбулась ненадійної людини.
