Після закінчення університету я влаштувалася працювати офіціанткою. Ця робота не була межею моїх мрій, але вона була необхідна мені, щоб оплачувати лікування мого батька. На роботу за спеціальністю мене не брали. А, оскільки в на канікулах під час навчання в університеті я підробляла в сільському кафе та у мене був досвід роботи офіціанткою, мене радо взяли на роботу в ресторан.
Разом зі мною працювала Наталя, вона, на відміну від мене, хотіла тут працювати, бо її метою було знайти тут собі багатого чоловіка. Ресторан, в якому ми працювали, був дуже популярним в нашому місті та тут часто проводили ділові зустрічі. Перш ніж стати до роботи, ми з Наталею цілий місяць вивчали правила етикету, столові прибори та як сервірувати стіл. Крім того, при прийнятті на роботу вимагалося добре володіти англійською мовою.
Якось ми з Наталею помітили, що до нашого ресторану часто став заходити іноземний клієнт. Ми впізнали його, бо раніше він був тут на діловій зустрічі. Наталя відразу вирішила взяти його в оборот, проте він попросив, що б його обслуговувала я. Тоді моя колега так на мене розлютилася, що ми з нею не розмовляли декілька днів.
Через деякий час той клієнт зник. Напевно Едвард повернувся на батьківщину. В наших стосунках знову настав спокій тa Наталя продовжила пошуки вигідної партії для себе. Були у неї стосунки з декількома клієнтами та увесь час подрузі не щастило з чоловіками. Багато хто просто шукали розваг та коли їх відрядження закінчувалося, поверталися додому до дружини та дітей.
Та раптом повернувся Едвард, в той день у мене болів зуб та я відпросилася. Наталя знову вирішила спробувати щастя з іноземцем, проте він запитував про мене. Наталя сказала, що я тут більше не працюю. Але Едвард вирішив прийти наступного дня знову. Тоді я була на роботі. Чоловік зрадів побачивши мене та запитав о котрій годині у мене закінчується робочий день. Я сказала, що дуже пізно, але додала, що завтра у мене вихідний. Тоді Едвард запропонував мені прогулятися парком наступного дня. Я погодилась. Колеги розповіли мені про підлість Наталі та я не відчувала більше докорів совісті через те, що зустрінуся з Едвардом.
У нас все склалося. Едвард дізнався про хворобу мого батька та порадив хорошого лікаря, який проживає за кордоном, навіть організував перевезення мого батька в ту клініку. З нас не взяв ні копійки.
Я була дуже приємно здивована вчинком чоловіка. Згодом ми одружилися та переїхали жити за кордон.
Одного разу ми приїхали в гості до мого батька, зайшли в той же ресторан та побачили, що Наталя досі тут працює та шукає свого щастя.
