Скільки себе пам’ятаю, завжди дружила з хлопцями. В дитинстві я сама була наче хлопчисько. Могла побитися з кимось, лазила по деревах та й взагалі мені більше подобалося їхнє товариство та й ігри у них цікавіші. А що з тими дівчатами робити? Виносити ляльок та гратися в доньки–матері? Нудно. Інша справа гуляти з хлопцями. Ризик, небезпека, азарт. Ну і захищати себе я від них навчилася.
Роки йшли, я подорослішала та вийшла заміж. Весілля було невеличке та чоловік моєї сестри якось мене запитав чому у мене немає подруг. Він був на моєму весіллі та з мого боку не було запрошено жодної подруги. Мене дуже здивувало те, що його це цікавить, але я не стала приховувати причину такого стану справ.
Почала свою розповідь з мого дитинства. Коли ми з батьками та сестрою переїхали у нову квартиру, то я побачила, що у нашому дворі самі лише хлопці. Моя молодша сестра Оксана була вже підлітком та гуляти зі мною не хотіла. Між нами різниця 5 років. Тож я почала товаришувати з хлопцями та мені сподобалось.
Вже згодом я пішла до школи та пробувала завести дружбу з дівчатами. Першою моєю подругою була Ірина. Вона сама запропонувала мені дружити. Розповідала мені всі свої секрети. Мені зовсім було не цікаво їх слухати та я вмить про них забувала. Про те, щоб комусь їх розповісти й мови не було. Тим більше, що я їх не пам’ятала.
Але коли у мене трапилася неприємність та сік розлився мені на штани в їдальні, я розповіла про це Ірині. Ніхто не помітив того, що сталося. Штани були темні та не було видно, що вони мокрі через розлитий сік. Проте згодом Ірина розповіла всім, що у мене мокрі штани. Про те, що вони мокрі через розлитий сік, не сказала.
Я виправдовувалася, що це сік розлився мені на штани, але чутка уже розійшлася по всій школі. Її вже було не зупинити.
Я дуже важко перенесла цю подію. Добре, що мої друзі з двору навчалися в тій же школі та стали на мій захист. Тоді я зрозуміла з ким потрібно дружити, а з ким – ні.
Мої однокласниці зрозуміли, що я дружу з хлопцями та почали набиватися мені в подруги очікуючи, що я познайомлю їх з моєю компанією. Вони теж хотіли бути такими популярними як я та дружити з хлопцями. Але я була вже навчена минулим досвідом та вирішила, що якось обійдуся без подруг.
Мені не хотілося знову постраждати від зради подруги.
Я зробила висновок, що жіноча дружба не триває довго та більше не заводила подруг, у мене лише друзі.
Зараз моїм найкращим другом є мій чоловік та його друзі.
До речі, з Валентином теж пов’язана історія про жіночу дружбу. Коли ми почали зустрічатися, то його колишня дівчина вирішила зі мною потоваришувати. Я тоді була в ейфорії від нашого кохання та вважала всіх білими та пухнастими. Мені хотілося з усіма поділитися своїм щастям. Олеся здавалася доброзичливою до мене, запевняла мене, що нам немає чого ділити, а сама тим часом точила ніж, який хотіла встромити мені у спину.
Дівчина розвідувала у мене інформацію, яку планувала в подальшому використати в свою користь.
Валентин відразу сказав мені не дружити з Олесею, бо він знає яка вона підступна. А я ображалася на нього, казала, що мені потрібна подруга. ось у нього є друзі серед чоловіків, а у мене немає подруг.
Добре, що мій коханий не піддався чарам Олесі та вивів її на чисту воду. Підлість моєї подруги стала останньої краплею. Тепер я не підпускаю до себе подібних зміюк, дружу лише з сестрою.
