Того ранку я поверталася додому після нічного чергування. Піднімаюся на майданчик, бачу навпроти моїх дверей на сходах сидить дівчина, поруч з нею стоїть валіза … Побачивши мене вона встала схопившись за величезний живіт:
– Ви Тамара Андріївна?
– Так.
– Я вже думала помилилася адресою, всю ніч прочекав – зітхнула вона і посміхнулася – здрастуйте, я до вас …
– А ви хто? – все-таки сподіваючись в глибині душі, що гостя помилилася адресою, запитала я.
– Я Софія, – а потім вона погладивши живіт додала – я чекаю дитину від вашого сина …
З хвилину ми мовчки дивилися один на одного, а потім я втомлено зітхнула і запросила її в будинок. На той момент я жила в квартирі одна, чоловіка у мене не стало років 10 вже назад, а син поїхав на заробітки в столицю …
Не встигнувши зняти речі і вимити руки Соня тут же помчала на кухню, з надр валізи з’явилися пиріжки і коробка цукерок.
– Та не метушися ти так, сядь відпочинь, зараз чайник поставлю. Може їсти хочеш?
Соня опустила очі.
– Ні, я не голодна, ось чаю вип’ю.
– Коля про тебе розповідав, я думала у вас все серйозно, все натякала, щоб син познайомив нас. Потім дізналася, що ви розлучилися … Ти розповіла йому про дитину.
– Ні …
– Як же так, він – батько, він повинен знати.
– Та тут така справа Тамара Андріївна, щодо дитини я все вирішила вже. Тому не бачу сенсу йому говорити. До того ж я чула, що він зараз не один ..
– Стривай, – перебила я Соню – що ти вирішила?
– … Я залишу його в пологовому будинку … ви вибачте мене, але мені йти не куди з малюком. Батьки мої в селі живуть, я від них вагітність свою приховувала. Якщо дізнаються, не пробачать мені цього ніколи. З роботи довелося піти, як живіт побачили, знайшли відразу тисячу причин щоб звільнити, я і не стала сперечатися написала заяву за власним.
– Але це не самі вагомі причини залишати малюка. До того ж у нього є я, не забувай. Жити у нас є де.
– А як же ваш син?
– Ну в цьому він брав безпосередню участь, нехай тепер сам думає, дорослий вже.
Так і оселилася Соня у мене, треба сказати господиня вона була відмінна, незважаючи на термін, тепла, мила, готувала весь день, поки я сама не відправляла її на відпочинок. За ті два тижні, що дівчина була у мене ми купили дитяче ліжечко, пелюшки і речі для малюка на перших порах.
А потім Соню поклали в пологовий будинок, попереду була планова операція кесаревого, а я стала з нетерпінням чекати народження внучки.
-Мам, привіт! – Коля виник на порозі наступного дня, через його спини нерішуче визирала якась блондинка.
– Здрастуй синок. Ти без дзвінка …
– Ми з Юлею вирішили зробити тобі сюрприз, познайомся це моя дівчина. Юля, це моя мама Тамара Андріївна.
Я дивилася на неї, а думки все були з Сонею, не пам’ятаю кивнула чи, посміхнулася. Але вона якось дивно глянула на мене.
– Так ви проходите, голодні? У мене борщ свіжий є, тільки зварила.
– Ні, ми вже перекусили в кафе …
На секунду запанувала тиша, потім повз мене промайнула Юля, мовчки схопила сумку і грюкнула дверима …
– Ма, що це за дитяче ліжечко?
– Твоєї дочки.
– Ти в своєму розумі? У мене немає дочки. Що ще за фокуси.
– Коля, не фокуси це, а правда життя. Місяць тому приїхала Соня, вона вагітна, я її прихистила, а вчора відвезла в пологовий будинок. Сьогодні завтра у тебе народиться дитина.
Він схопився за голову і попрямував туди-сюди.
– Не може бути, вона нічого не говорила мені. Та й розлучилися ми з її ініціативи, що ж це ... значить вона вже була вагітна і приховувала.
– Але не могла ж вона просто порвати стосунки без жодного приводу на це?
– Був привід, який же я був дурень ... в якій вона лікарні мам ?!
– Стій синку, тебе все одно до неї не пустять. Краще допоможи мені, треба ще дещо купити до виписки ..
Весь день ми провели в дитячих магазинах, купили конверт на виписку, ванночку для купання, матрац в ліжечко.
Того ж вечора зателефонувала Соня, повідомила що народилася дівчинка – 4100, у неї і малятка все добре! Я зітхнула з полегшенням …
У день виписки син хвилювався і не міг знайти собі місця …
– Ну здрастуй донечка, я твій тато …, – Коля взяв на руки дитину, поруч стояла Софія витираючи сльози.
А я раділа, що у дітей все склалося добре, що буде в моїх силах зроблю, ніж можу допоможу, головне щоб всі були здорові і щасливі!
