Молоде подружжя оселилося в бабусиній квартирі і називали її халупкою. Звісно, що така назва не сподобалася батькові, адже в ній минуло його дитинство. Тут він прожив більш як 25 років, а зараз ця квартира дітям не подобається. А в нього тисячу спогадів пов’язано з нею. Він пам’ятав багато цікавих моментів, що трапилися саме в її стінах.
Молодята планували спочатку зробити ремонт у цій квартирі. Потім передумали. Вирішили здавати квартирантам, а на виручені гроші винаймати краще помешкання. Але й цей варіант їм також не підійшов. Бо планували народити дітей. А по чужих квартирах товктися їм не хотілося.
І останній їхній намір – продати цю халупу, а нову хорошу квартиру взяти собі в іпотеку. Частину грошей сплатити з продажу, а потім сплачувати по частинах. Скористатися, наприклад, кредитом.
Дочка не хотіла народжувати дітей у цій «халупі». Тому готова була на різні варіанти, лиш би змінити помешкання. Це дуже зачіпало батька. Адже ця квартира була для нього досить дорога.
-Може, взяти гроші в кредит і придбати нову квартиру. А цю виставити на продаж. Правда, нам треба поручителя. Найкращий варіант – це ти, тату, – звернувся зять до свого тестя.
– Взяти кредит – справа нескладна. Але, врахуй, що його треба віддавати. Сума не мала. Сам розумієш. Де гроші візьмеш? – серйозно запитав тесть.
– Не турбуйтеся, батьку. Ми усе продумали. В мене справи йдуть в гору. Я отримую зараз непоганий дохід. Отож, зможу погасити кредит, – відповів упевнено зять.
– Обов’язково заплатимо, не бійся – заторохтіла дочка. – Тільки є важлива проблема – без поручителя ніяк не можна, кредит не дадуть. Розумієш, тату? У нас до тебе прохання, допоможи нам у цьому. Потрібно тільки приїхати в банк і написати, що ти ручаєшся, що ми відповідальні і зможемо своєчасно погасити кредит.
– Ви відповідальні? – перейшов майже на крик тато. І потім звернувся до дочки, – Особливо ти! Згадай, хто замість тебе погасив залишок кредиту на телефон? Вибачте звичайно, але ця квартира дісталася мені від батька і втратити її я не маю ніякого права, – вперся старий.
Після кількох хвилин роздумів батько запропонував, що виставить на продаж власну квартиру, а за заощаджені гроші і від продажу вони куплять нову квартиру. Там і зробите ремонт, який забажаєте.
– Ні, тату, так справа також не піде. Ти хоч бачив скільки тепер коштує хороший ремонт? – запротестував син.
Врешті все дійшло до того, що син і невістка не витерпіли такої розмови. Вони мовчки встали і пішли. Після цього інциденту більше до батька не заходили і не дзвонили. Навіть з днем народження його не привітали. Він став для них чужим, бо не виручив їх у складну хвилину. Може, й справді треба було поступитися і подарувати їм цю квартиру. А тепер через неї нажив собі ворогів у рідних дітях. Усе-таки не треба було йому псувати стосунки з рідною дочкою. Дочка цінніша, ніж квартира.
