На днях вийшла на пенсію. Не встигла її оформити і отримати привітання , як дочка вже розписала мій відпочинок. При цьому навіть не узгодивши зі мною. Скажіть, хіба так можна?
У мене ж є свої плани на власне життя. Моя робота була не з легких. Працювала головним бухгалтером великої фірми, тому на мені лежала фінансова відповідальність. Мріяла про хороший відпочинок, про дозвілля, коли зможу спокійно насолодитися спілкуванням з подружками, погуляти в парку. Зрештою, повалятися на дивані і спокійно почитати книжку. Назбирала книжок цілу бібліотеку.
А ще планую побувати в багатьох цікавих місцях. Усе життя мріяла подорожувати, однак цього не дозволяли обставини. А зараз, коли можна жити згідно з власними бажаннями, раптом рідна дочка заявляє, що має на мене право.
І мої дні, за її розкладом, розписані майже по хвилинах. Зранку дітей завести в садочок. Закупити все необхідне по дорозі для дітей. Зготувати обід. Завести дітей одразу після сну на гурток танців. Привести додому, нагодувати і вивести на прогулянку. Так, о 19:00 мене звільнять дочка або зять.
І так день у день. Навіть у суботу. За винятком неділі. Скажіть, то навіщо я виходила на пенсію? Мені на роботі за такий робочий день платили хороші гроші. А тут робота за дякую. Хіба так справедливо?
-Мамо, це твої онуки! Твоя кров! – прокоментувала дочка.
-Ну й що? Невже ти не розумієш, що я могла залишитися на роботі і отримувати за це пристойну зарплату. Однак надала перевагу відпочинку, бо всіх грошей не зароблю, а відпочинок потрібен, як ковток повітря.
Дочка образилася. Вона так і не зрозуміла, чому я їй відмовила. А я вдала вигляд, що все нормально. І спокійно спакувала чемодан на море.
