Життя – штука дуже непередбачувана. Ти ніколи не знаєш, як повернеться до тебе доля. В моєму житті сталось рівно так само.
Десять років тому я зустрічався з прекрасною дівчиною на ім’я Ірина. Я вже з часом зрозумів, що, насправді, вона була найкращою дівчиною, яка в мене була. Але я був величезним довбнем, адже впритул не бачив, що поводжу себе егоїстично та токсично.
Тому, що логічно, Іра покинула мене. Я згадую себе тодішнього й мені дуже і дуже соромно за свої дії. Та зробленого вже не повернеш. Тому я сподівався лише якось зустрітись та перепросити. А взагалі, був би не проти і повернути все. Почати з чистого аркуша.
Така можливість мені підвернулась. Іра колись переїхала в інше місто, а тут повернулась та ми випадково зустрілись на вулиці. Я був шокованим з того, якою елегантною та розкішною жінкою вона стала.
Ми привітались, почали розмовляти і вирішили продовжити за обідом в ресторані. Пройшло ж вже дуже багато років. Було приємно згадати минуле, але лише ті моменти, коли в нас все було добре.
Я зібрався духом, налаштувався та вибачився за все, що колись творив. Пояснив, що усвідомлюю все, що сталось та розумію, яким дурнем був. Щиро вибачився та отримав її прощення. Тоді я чомусь понадіявся та запитав, чи можемо ми все почати з початку.
Іра трохи усміхнулась та розповіла, що вона одружена і має двох дітей. Кар’єру влаштувала, в шлюбі щаслива, дітлахи чудові. Приїхала, щоб батьків провідати та гостинців привезти.
Добре, що мені підвернулась можливість вибачитись, та повернути все назад мені вже ніколи не вдасться. Я радий, що Іра знайшла своє щастя.
