– Ще, коли я збиралася виходити заміж, мама постійно читала моралі та намагалася відмовити, — розповідає двадцятип’ятирічна Аня — Їй просто не сподобався Олег, тому вона часто наговорювала на нього. Коли мама дізналася про наше весілля, вона на весь голос кричала, що нізащо на нього не прийде. Потім кричала, що прийде на весілля і всім покаже. Кому, що покаже і що саме, я не знала, проте того дня настрій вона зіпсувала мені. Цілий день була на нервах, оскільки думала, що в неї є для мене якісь “сюрпризи”.
– І щось-таки зробила?
– Та ні, все було добре. Вона все-таки прийшла, проте ніяких емоцій не видавала, просто сиділа мовчки. Проте був один момент: дали мікрофон моїй мамі, аби сказала настановчі слова, привітання. І от вона почала свою промову, де сказала, щоб не спішити з вагітністю, оскільки ще можемо розвестися. Нашого тамаду це не злякало. Я його зарання попередила про свою матір та її характер, до того ж він був досвідчений. Тому ведучий швидко забрав у неї мікрофон, змінив тему, заговорив людей, всі про мамину промову й забули.
Після весілля пройшло вже три роки. Аня тепер при надії. Вона вже на восьмому місяці. Достатньо таки солідний термін. Молода сім’я вже дочекатися не можуть на появлення їхнього первістка. Вони вже купили різноманітний одяг іграшки, книги читають виховання про дітей, дивляться відео в Інтернеті про пологи. Коротко кажучи, готуються до народження маляти з усіх сил.
– Яка була реакції мами? Зраділа?
– Я їй не казала, що чекаю на дитину, — похмуро відповіла Аня — Не захотіла сповіщати про цю новину. Вирішила таким способом вберегти свою нервову систему. Я ж тепер не тільки за себе відповідаю. Все тому, що знову були сварки, скандали, моралі. Усе, як завжди. Чесно, я вже втомилася від цього. Воно мені точно не потрібно.
– Тобто ти хочеш сказати, що мама навіть не догадується про твою вагітність? Це ж восьмий місяць. Ви ні разу не бачилися протягом цього часу?
– Саме так. Пройшло трохи більше пів року, як ми не бачилися. Особисто для мене, це норма. Нічого страшного в цьому не бачу. Мама ні разу не була в нас гостях, адже тут живе Олег, якого вона так терпіти не може. І нас до себе не кличе в гості. Дуже рідко говоримо телефоном. Це ж телефонний зв’язок, живота мого не видно. Не сказала, що приховую від неї свою вагітність, проте нема мінімального бажання сповістити її про це. У моєї мами дуже складний характер. Треба мати залізні нерви, але й ті не сильно допоможуть.
Ольга Дмитрівна — складна людина. З молодості працює викладачем у місцевому коледжі. Її цінували, як викладача. Адже завжди в її групах панували організованість, дисципліна. Навіть при тому, що студенти там навчалися теж не з простими характерами. Школярі-бешкетники, вчителі яких раділи, коли ті закінчили школу, потрапляли до рук Ольги Дмитрівни, відразу розуміли, що потрапили на перевиховування. Ця викладачка швидко усіх поставить на місце, що буде страшно зробити один лишній рух.
Проте ці самі “школярі-бешкетники” після закінчення коледжу, приходили до їхньої викладачки з букетом квітів та дякували, що змінила їх в кращу сторону, можна сказати, що врятувала їхнє майбутнє. День народження у пані Ольги в кінці травня. У той час у їхній квартирі не було і місця ногою ступити, адже всюди стояли вази з величезними букетами квітів.
Відверто кажучи, робота залишила на жінці сліди. Тепер Ольга Дмитрівна більш ніж впевнена, що кожний не зможе жити без її порад, критики, думки. Адже тільки вона знає, як краще буде для всіх. Жінка переконана, що кожному потрібно порадити, допомогти, прослідкувати, наскільки ті дотримуються її настанов, це прямий обов’язок. І навіть, якщо людина не захоче слідувати її порадам, то потрібно примусити, тому що це піде тільки на користь. Ольга Дмитрівна впевнена, прийде час і їй неодмінно подякують.
Олег відразу не сподобався свекрусі. Все тому, що хлопець, вже на той час мав жінку, з якою розлучився і мав дитину, тому був змушений платити аліменти. Ну це взагалі далеко від ідеального зятя Ольги Дмитрівни. Олег усе своє майно залишив дружині, включно і квартиру, за яку ще виплачував іпотеку. До Ані жити у квартиру прийшов голий та пустий.
– Йому від тебе потрібна тільки квартира, бо нема, де жити! – повчала жінка доньку — От причепився до тебе, як п’явка.
Ясна річ, що Аня категорично не погоджується з мамою. Адже Олег має високо оплачувану роботу. Він працює програмістом в одній великій компанії. Навіть, не дивлячись на те, що має тільки середню освіту. Після закінчення школи пішов навчатися на стоматолога, бо так батьки хотіли. Провчився так пів року та пішов. Остаточно зрозумів, що це далеко не його. Був змушений піти в армію. Потім повернувся, взяв курси з програмування. Сам навчався та вивчився. Часто свекруха потикає зятеві, що той має лише середню освіту. Це для Ольги Дмитрівни ганьба.
Аня твердо переконана, як тільки мама дізнається, що її “жахливий” зять вирішив пустити корені, вона відразу спалахне від злості.
– Мені от цікаво, коли ти плануєш розповісти мамі про дитину?
– Нічого не планую, як Бог дасть, так і буде — відповіла Аня — Можливо, на виписку її запрошу або вже, як додому повернуся. Не знаю. А можливо й таке, що їй хтось без мене розповість. Хтозна!
Як думаєте ви, чи правильно робить донька, що не розповідає мамі про вагітність? Напевне, все-таки матір сама винна у цьому. Саме через її критику, сварки, моралі, настанови, поради це трапилося.
Хоча ця ситуація виглядає не зовсім морально? Мама може сильно образитися і причина обґрунтована. Про вагітність доньки вона може дізнатися після народження дитини або ж, взагалі, від чужих людей! Для неї це буде не тільки образливо, а й дуже боляче!
Кого в цій ситуації ви підтримуєте? Та чому?
