Ви, звичайно, можете зі мною не погодитися, але мене дуже турбує сучасне покоління так званих “яжматерів”. А ще спосіб, у який вони виховують своїх дітей.
Можете вважати мене старомодною, але деякі сучасні матусі просто жахливо виховують своїх дітей.
Ось Вам приклад. На минулих вихідних подруга запросила мене до себе на дачу на шашлики. Дача знаходиться за містом, тому потрібно було їхати автобусом.
В неділю вранці я пішла на автовокзал, купила квиток, сіла в автобус біля вікна. Поруч сіла молода мама з дівчинкою, років 4-ох. Їхати потрібно було майже годину.
Ми вирушили в дорогу… Через декілька хвилин дитина починає крутитися і крутитися, смикати пасажирів, бовтати ногами, голосно скиглити.
Я через бездіяльність матері, дістаю навушники, встромляю їх і відвертаюсь до віконця. Тим часом ситуація загострюється, пасажири голосно обурюються, хто може відійти – відходять, решта зляться і намагаються не звертати увагу на малу хуліганку.
Молода матуся весь цей час навіть і не думає зробити для своєї кровиночки зауваження. Вона сидить в телефоні. Соцмережі роблять людей неадекватами, я Вам правду кажу. Все добре, але в міру, а наші люди тієї міри не бачать.
Потім матуся переключається на телефонну розмову. Її доня в цей час декілька разів витерла ноги об мої штани. Я двічі порадила матері прибрати телефон і втихомирити дитину.
Розмови не допомогли. “Це ж тільки дитина”,-почула я відповідь.
“Доню, можеш посмикати тьотю за волосся, я дозволяю”,-наступного разу дозвіл мами буде звучати так.
На наступній зупинці я пересіла на інше місце. В атобус зайшли нові люди. Мама з підлітком 14 років.
Апофеозом історії став сік, пролитий на плаття тієї пасажирки, а на її обурення стандартна відповідь: «Заспокойтеся, це ж дитина. Вдома відперете.». Підліток не розгубився, і вирішив вступитися за матір.
Мамо, можна я витру об тітоньку ноги?-поцікавився син.
“Яжматір” в шоці, єдине, що змогла вимовити: «Зовсім здуріли?» Жіночка в картатому платті підграла для сина. Вона незворушно відповіла: «Так, синочку, можна. Ти ж дитина».
Ось такий урок пасажири дали для легковажної матусі. З того моменту мама і вередлива дівчинка принишкли й решту шляху ми провели у відносному спокої.
А ось ще один випадок, який стався зі мною буквально вчора. Їду з ринку, з важкими сумками. Поруч стоїть молодий спортивний хлопець .
Як тільки звільнилося місце, він, з спритністю вьюна, швиденько прослизнув й сів, не помітивши, що поруч стоять жінки. Напевно, і він все дитинство чув, що “це ж дитина”.
Таких історій безліч, можливо, хтось впізнає себе або свою дитину. А Вам траплялися такі матусі?
