Я поверталася з роботи пізнього вечора. Була страшенно втомлена, хотіла сісти, але вільних місць не було. Сумки з покупками поклала на підлогу, а от лоток з яйцями взяла в руки, щоб не подушили. Переді мною сиділа пара похилого віку, а біля – здоровенний чоловік. Він розвалився на сидінні автобуса та розкинув ноги по обидві сторони.
На наступній зупинці ніхто не виходив, але зайшла маленька тендітна дівчина. Вона підійшла ближче до мене та ледь встигла схопитися за поручень до того, як водій рушив. Я помітила її невеличкий округлий живіт. Дівчина була вагітною. Ніхто з пасажирів навіть не подумав вступити їй місце, тоді я вирішила допомогти. Звернулася до здорованя:
–Ви часом не хочете вступити місце вагітній дівчині? – запитала, вказуючи на майбутню маму.
Однак чоловік навіть голови не повернув, не звертаючи жодної уваги на моє прохання. Усі пасажири мовчки спостерігали за тим, що відбувається. Ніхто навіть не подумав мені допомогти, чи самостійно поступитися місцем.
Я зрозуміла, що прохання тут не допоможуть, тому вирішила діяти рішуче.
–Негайно вступіть місце вагітній!
Чоловік нарешті звернув на мене увагу, а потім єхидно посміхнувся й промовив:
–Через три зупинки, коли потрібно буде виходити, я вступлю їй місце – зверхньо сказав він.
Не знаю, що на мене найшло тієї миті, але я так розгнівалася на цього чоловіка, що захотіла провчити.
–Доведеться вам вийти раніше – сказала я, а потім перевернула на нього весь лоток з яйцями.
Вони розтеклися по всій його голові. Пасажир просто оскаженів, підірвався на ноги та кинувся до мене. Добре, що дідусь, що сидів попереду закрив мене собою.
Грубіяну довелося вийти раніше своєї зупинки. Вагітну дівчину я посадила на його місце, а пасажири почали мені аплодувати.
-Не треба овацій. Я зробила те, як мав би вчинити кожен із вас. Шкода, що сміливості не вистачило. Ну а цей невихований грубіян буде знати, як не поступатися місцем.
