Місяць тому я став батьком, але при цьому втратив свою кохану дружину. У мене тепер двоє дітей. Ірина народила мені дівчаток близнючок та відійшла в кращий світ. Я відчував себе таким самотнім. Мені було прикро за себе і за донечок, адже вони ніколи не побачать своєї мами.
Спочатку я думав, що не впораюсь, але згодом почав звикати та втягнувся в процес догляду за дітьми.
Довелося мені йти в декрет, але грошей на дітей платять так мало та я не знав, як вижити. У мене нікого, крім Ірини не було. Була б жива Ірина, то не довелося б відчувати труднощі з грошима. Вдома працювати моя спеціальність не дозволяє, доведеться перекваліфіковуватися. Добре, що знайомі підказали хороші курси, тож в перервах між доглядом за дітьми я навчався новій спеціальності.
У мене катастрофічно не вистачало часу на себе. Одного разу я поглянув на себе та вжахнувся. Зарослий, втомлений з синцями під очима. Вирішив, що потрібно привести себе до ладу. Поголився та мені потрібно було піти підстригтися. Але на кого ж залишити дітей. Знайомі порадили одну жінку, яка працює нянею погодинно. Зателефонував та домовився про послугу. Добре, що неподалік від нас була перукарня.
Думав, що прийде жінка літнього віку, а прийшла молода дівчина. Її звали Катерина та вона відразу знайшла спільну мову з донечками. Я зі спокійним серцем залишив на неї донечок. Після повернення додому я побачив, що донечки сплять, а вдома прибрано. Так чисто у нас давно не було. Катерина сказала, що їй нічим було зайнятися, тож вона й прибрала. За це їй доплачувати не потрібно.
Я запитав де вона навчилася догляду за дітьми, Катерина розповіла, що у неї була молодша сестричка, тож вона її няньчила із самих пелюшок. Батьків рано не стало, виховувала Катерину з сестричкою бабуся. Згодом молода жінка зрозуміла, що їй подобається доглядати за дітьми та стала допомагати іншим батькам, кому ні з ким залишити дитину та потрібно кудись відлучитися. Наостанок няня сказала, що їй дуже сподобались дівчатка та чи можна прийти знову. А мені сподобалась Катерина, тож я сказав, що вона може знову прийти. Я відповів, що можна.
Відтоді Катерина допомагала мені щодня, дівчатка до неї звикли та я помітив за собою, що сумую коли Катерини немає поряд.
Я здобув нову професію та став працювати вдома. Невдовзі у нас з’явилися гроші та я мав змогу краще дбати про донечок.
Якось я зізнався жінці, що вона мені подобається та Катерина відповіла мені взаємністю. Ми почали зустрічатися та згодом я запропонував Катерині переїхати до нас.
Дівчатка стали вважати її своєю мамою, а я запропонував Катерині вийти за мене заміж. На щастя, жінка погодилась. У нас було скромне весілля, донечки були одягнені в білі платтячка. Та, як в американських фільмах, розсипали по дорозі до вівтаря білі пелюстки троянд. Все було дуже чарівно. Я дуже радий, що все склалося саме так та у нас з донечками з’явилася надія на щастя.
Зараз ми очікуємо на дитину. Не знаємо хто в нас буде: хлопчик чи дівчинка, головне, щоб всі були живі, здорові та все пройшло добре.
